Лука – один із сімдесяти апостолів обраних на служіння Господом Ісусом Христом.
Народився І ст. н.е. у місті Антіохія (Туреччина) , в родині язичників. Навчався елліністичної філософії, вправлявся у лікарській справі, займався іконописом. Добре засвоїв єгипетську та грецьку мов. Його вважають одним із сімдесяти апостолів, що були обрані Ісусом Христом для особливої місії – проповіді Святого Євангелія , поширення християнської віри.
Прибув до Палестини, в якій отримав науку Христову, розум якої перевищував еллінські та єгипетські училища. Після страждань Христа Спасителя і хресної смерті , апостол Лука довго переживав втрату Сина Божого, проливаючи свої сльози за Спасителем.
Невдовзі плач Луки було змінено великою радістю, оскільки зустрівся з воскреслим Христом по дорозі в місто Еммаус, йдучи і розмовляючи разом з апостолом Клеопою, з яким під час переломлення хліба впізнав Господа. Приймає участь у другій місіонерській подорожі апостола Павла. Разом із ним переймає усі труднощі та випробування в апостольському служінні. Після мученицької смерті апостола Петра і Павла в Римі, прибув у східні країни – Ахайю (Греція), Лівію, Єгипет, Фіваїду з метою духовного просвітництва. Здійснює посвячення Авілія і ставить його єпископом в місті Олександрії.
В провінції Беотії звершує хіротонію священиків та дияконів, зцілює хворих , багато працює задля добробуту церкви, спасіння, збереження віри. Займається поширенням християнського вчення серед жителів Фів (Греція). У 84 році після Різдва Христового приймає мученицьку смерть за віру Христову, будучи повішеним на оливковому дереві. Його тіло було поховано у Фівах, де відбувалися непоодинокі випадки зцілення людей, які страждають недугою сліпоти. Ковчег зі святими мощами апостола Луки допомагає людям з різними хворобами, які за своїми молитвами отримують зцілення.
В часи правління Констанція – сина візантійського імператора Константина Великого, ковчег з мощами святого апостола і євангеліста Луки зі співом псалмів та церковних було урочисто внесені в Константинополь. Хворий і зовсім прикутий до ліжка скопець Анатолій, який повністю витратив кошти на лікарів, почув про мощі святого. Помолившись до нього, звелів вести його за ковчегом з мощами. Підійшовши до нетлінних останків апостола Луки з вірою – одужав, дякував за повернене фізичне здоров’я святому. Ніс ковчег з мощами євангеліста Луки зі страхом Господнім і переповненою духовною радістю до місця його покладання в церкві святих апостолів Андрія і Тимофія під престолом.
Апостол і євангеліст Лука є автором писемних праць: Євангелія і Книги Діянь святих апостолів (написані в 62-63 роках після Р.Хр.), йому належать ікони із зображенням , Богородиці з Дитям та інших ікон Богородиці. Згідно церковного передання Богородиця, побачивши натхненну працю іконописця Луки, сказала: «Благодать Народженого із Мене і моя буде з цими іконами». Крім того ним була написана на дошці ікона святих первоверховних апостолів Петра і Павла.
Пам’ять апостола і євангеліста Луки вшановується православною церквою тричі: 5 травня, 31 жовтня та 17 січня, а католицькою – 18 жовтня.
Богдан Стрикалюк