Орнетт Коулман, народжений 9 березня 1930 року у Форт-Ворті, штат Техас, був одним із найвпливовіших джазових музикантів та композиторів XX століття. Він вважається головним ініціатором та представником вільного джазу, музичного стилю, що відкинув традиційні гармонійні рамки та дав свободу імпровізації. Його новаторські ідеї революціонізували джаз і зробили його однією з найбільш впливових фігур у цьому жанрі.
Ранні роки та музичні експерименти
Коулман почав грати на саксофоні ще в підлітковому віці, спочатку на альт-саксофоні, а пізніше — на тенорі. Він почав свою музичну кар’єру в танцювальних та ритм-енд-блюзових групах, проте навіть на ранніх етапах його підхід до музики був новаторським. Під час життя в Лос-Анджелесі в 1950-х роках його експерименти з гармонією зробили його музикантом, якого часто не розуміли й відкидали інші професіонали. Незважаючи на це, Коулман продовжував розвивати свою концепцію, працюючи на звичайній роботі, вивчаючи гармонію та граючи на дешевому пластиковому саксофоні в нічних клубах.
Виникнення вільного джазу
Ключовою інновацією Орнетта Коулмана стала його «гармолодична» теорія, яку він розробив у 1950-х роках. Вона полягала у відмові від традиційних гармонійних моделей, що використовувалися в джазовій імпровізації, і дозволяла музикантам грати, орієнтуючись на мелодію та емоційні аспекти музики. У його музиці імпровізатори могли змінювати тональні центри за власним бажанням, що й дало початок терміну «вільний джаз». Це нововведення радикально змінило уявлення про джаз, перетворивши його на форму мистецтва, де музиканти мали більше свободи для самовираження.
Перші записи та успіх
У 1958 році Коулман випустив свій дебютний альбом «Something Else», де разом з ним виступали такі музиканти, як трубач Дон Черрі та барабанщик Біллі Хіггінс. Цей альбом започаткував формування нового звучання, яке досягло свого апогею в роботах його квартету, до складу якого також входив басист Чарлі Хейден. Альбоми «The Shape of Jazz to Come» (1959) і «Change of the Century» (1960) стали класичними прикладами вільного джазу та зміцнили його репутацію в авангарді музики.
Радикальні ідеї та нові горизонти
Переїзд до Нью-Йорка у 1959 році привів Коулмана на передову джазової сцени. Його новаторські підходи, емоційність і радикальні ідеї про структуру музики викликали суперечки, але також принесли йому широку популярність. Його альбом «Free Jazz» (1960), де два джазові квартети одночасно імпровізували, став одним із найбільш впливових творів свого часу. Інший важливий альбом, «Beauty Is a Rare Thing» (1961), продовжив його експерименти з ритмом і темпами.
У 1960-х роках Коулман освоїв нові інструменти, такі як скрипка та труба, використовував їх у нетрадиційний спосіб, розширюючи свої музичні горизонти. У 1970-х він звернув увагу на композицію і випустив сюїту «Skies of America» (1972), яку він записав разом із Лондонським симфонічним оркестром.
Пізні роки та спадок
У 1970-х роках Коулман створив гурт «Prime Time», який поєднував ритми року з гармонійно вільними імпровізаціями. Цей гурт залишався його основним інструментом до 1990-х років. Він також отримав численні відзнаки за свої досягнення, зокрема музичну премію Praemium Imperiale у 2001 році.
У 2005 році Орнетт Коулман випустив альбом «Sound Grammar», записаний під час живого виступу в Італії. Ця робота повернулася до ідей, які він розробляв у 1960-х роках, і принесла йому Пулітцерівську премію у 2007 році. Орнетт Коулман помер 11 червня 2015 року в Нью-Йорку, залишивши після себе величезний спадок, що продовжує впливати на сучасну музику.
Данило Ігнатенко
