<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>перша Запорозька Січ &#8211; Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія</title>
	<atom:link href="https://wakeupmedia.info/tag/persha-zaporozka-sich/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://wakeupmedia.info</link>
	<description>Аналітичні та пізнавальні статті про історію, науку, мистецтво та психологію</description>
	<lastBuildDate>Wed, 18 Nov 2026 15:32:21 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=7.1.4</generator>

<image>
	<url>https://wakeupmedia.info/wp-content/uploads/2024/01/cropped-unnamed-1-32x32.png</url>
	<title>перша Запорозька Січ &#8211; Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія</title>
	<link>https://wakeupmedia.info</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Південні кордони Великого князівства Литовського: татарські набіги та виникнення українського козацтва</title>
		<link>https://wakeupmedia.info/pivdenni-kordony-velykogo-knyazivstva-lytovskogo-tatarski-nabigy-ta-vynyknennya-ukrayinskogo-kozatstva/?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=pivdenni-kordony-velykogo-knyazivstva-lytovskogo-tatarski-nabigy-ta-vynyknennya-ukrayinskogo-kozatstva</link>
					<comments>https://wakeupmedia.info/pivdenni-kordony-velykogo-knyazivstva-lytovskogo-tatarski-nabigy-ta-vynyknennya-ukrayinskogo-kozatstva/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[admin]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 18 Nov 2026 15:32:21 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Історія]]></category>
		<category><![CDATA[історія України XVI століття]]></category>
		<category><![CDATA[Брацлав]]></category>
		<category><![CDATA[виникнення українського козацтва]]></category>
		<category><![CDATA[Дмитро Вишневецький]]></category>
		<category><![CDATA[Канів]]></category>
		<category><![CDATA[козаки та татари]]></category>
		<category><![CDATA[Кримське ханство]]></category>
		<category><![CDATA[Мала Хортиця]]></category>
		<category><![CDATA[Менглі-Гірей]]></category>
		<category><![CDATA[напад на Київ 1482]]></category>
		<category><![CDATA[південні кордони Великого князівства Литовського]]></category>
		<category><![CDATA[перша Запорозька Січ]]></category>
		<category><![CDATA[перша згадка про козаків 1492]]></category>
		<category><![CDATA[походження козацтва]]></category>
		<category><![CDATA[прикордонні замки України]]></category>
		<category><![CDATA[українські уходники]]></category>
		<category><![CDATA[українське козацтво XV століття]]></category>
		<category><![CDATA[уходництво]]></category>
		<category><![CDATA[Черкаси]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://wakeupmedia.info/?p=13634</guid>

					<description><![CDATA[<p>У другій половині XV століття південні володіння Великого князівства Литовського дедалі частіше зазнавали нападів із Криму. Київщина, Брацлавщина та землі Середнього Подніпров&#8217;я лежали поблизу степових шляхів, якими рухалися татарські загони. Укріплені міста захищали головні переправи й торговельні дороги, але між ними простягалися великі малозаселені території. Саме тут наприкінці XV століття з&#8217;являються перші достовірні згадки про [&#8230;]</p>
<p>The post <a rel="nofollow" href="https://wakeupmedia.info/pivdenni-kordony-velykogo-knyazivstva-lytovskogo-tatarski-nabigy-ta-vynyknennya-ukrayinskogo-kozatstva/">Південні кордони Великого князівства Литовського: татарські набіги та виникнення українського козацтва</a> first appeared on <a rel="nofollow" href="https://wakeupmedia.info">Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>У другій половині XV століття південні володіння Великого князівства Литовського дедалі частіше зазнавали нападів із Криму. Київщина, Брацлавщина та землі Середнього Подніпров&#8217;я лежали поблизу степових шляхів, якими рухалися татарські загони. Укріплені міста захищали головні переправи й торговельні дороги, але між ними простягалися великі малозаселені території. Саме тут наприкінці XV століття з&#8217;являються перші достовірні згадки про українських козаків. Їхні загони формувалися серед людей, які займалися промислами на Дніпрі, охороняли прикордонні поселення та здійснювали збройні походи в степ.</p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Кримське ханство та оборона українських земель</strong></h2>
<p><img fetchpriority="high" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-13635" src="https://wakeupmedia.info/wp-content/uploads/2026/11/iizhzhizhi.jpg" alt="iizhzhizhi" width="570" height="380" title="Південні кордони Великого князівства Литовського: татарські набіги та виникнення українського козацтва 2" srcset="https://wakeupmedia.info/wp-content/uploads/2026/11/iizhzhizhi.jpg 570w, https://wakeupmedia.info/wp-content/uploads/2026/11/iizhzhizhi-300x200.jpg 300w" sizes="(max-width: 570px) 100vw, 570px" /><script type="application/ld+json">{"@context":"https://schema.org","@type":"ImageObject","url":"https://wakeupmedia.info/wp-content/uploads/2026/11/iizhzhizhi.jpg","width":"570","height":"380"}</script></p>
<p>Після розпаду Золотої Орди одним із найвпливовіших володарів Причорномор&#8217;я став кримський хан. Його відносини з Литвою залежали від політичних союзів, боротьби за степові території та суперництва з сусідніми державами. У другій половині XV століття Кримське ханство зблизилося з Московською державою, а напади на литовські володіння почастішали. Найвідоміший із них відбувся 1 вересня 1482 року, коли військо хана Менглі-Гірея захопило й пограбувало Київ. Постраждали міські укріплення, церкви та житлові квартали, частину населення забрали в полон.</p>
<p>Їхні дерев&#8217;яно-земляні замки утримували невеликі гарнізони, а під час нападів за мурами переховувалися мешканці навколишніх сіл. Прикордонні старости мусили забезпечувати сторожу, ремонтувати укріплення та збирати людей для переслідування нападників. Однак швидка татарська кіннота нерідко встигала захопити худобу й полонених раніше, ніж замкові залоги могли організувати оборону.</p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Уходники та перші козацькі загони</strong></h2>
<p>Небезпека не зупинила господарського освоєння Подніпров&#8217;я. Щовесни мешканці Черкас, Канева та інших міст вирушали на віддалені річкові й степові промисли. Вони ловили рибу, полювали на звірів, збирали мед диких бджіл, добували сіль та заготовляли хутро. Такі сезонні промисли називали уходами, а людей, які ними займалися, — уходниками. Найпривабливішими були дніпровські острови, заплави й угіддя нижче порогів, де водилося багато риби та дичини. Промисловці будували тимчасові житла, запасали харчі й об&#8217;єднувалися у ватаги, оскільки далеко від міст доводилося самостійно захищати здобич та майно. Частина уходників поступово переходила до збройних нападів на татарські загони й торговельні каравани.</p>
<p>Слово «козак» має тюркське походження й уживалося в степовому середовищі задовго до появи українського козацтва. У XV столітті так могли називати вільних озброєних людей, які жили з промислів, військової служби або здобичі. Серед ранніх українських козаків були міщани, селяни, слуги прикордонних старост і представники дрібної шляхти. Вони ще не становили окремого військового стану та не мали спільного керівництва. Їх об&#8217;єднували заняття й умови життя на степовому порубіжжі.</p>
<p>Одне з найдавніших повідомлень про таких людей належить до 1492 року. Кримський хан Менглі-Гірей поскаржився великому князю литовському Олександру Ягеллончику на козаків із підвладних йому земель, які напали на турецьке судно поблизу фортеці Тягиня в пониззі Дніпра. Литовський правитель обіцяв розшукати винуватців і відшкодувати завдані збитки. Листування засвідчує, що наприкінці XV століття озброєні козацькі загони вже діяли далеко за межами прикордонних міст і могли спричиняти дипломатичні конфлікти.</p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Прикордонні старости та козацька військова служба</strong></h2>
<p>У першій половині XVI століття чисельність козаків поступово зростала. Черкаські й канівські старости залучали їх до розвідки, охорони переправ і походів проти татар. Козаки добре знали дніпровські протоки, степові дороги та місця татарських переправ, тому були корисними для прикордонної оборони. Водночас їхні самовільні напади на кримські й османські володіння нерідко ускладнювали відносини між державами. Уряд намагався обмежувати такі походи, але не мав достатньо сил для постійного контролю над запорозькими територіями.</p>
<p><strong>Данило Ігнатенко</strong></p>
<p>The post <a rel="nofollow" href="https://wakeupmedia.info/pivdenni-kordony-velykogo-knyazivstva-lytovskogo-tatarski-nabigy-ta-vynyknennya-ukrayinskogo-kozatstva/">Південні кордони Великого князівства Литовського: татарські набіги та виникнення українського козацтва</a> first appeared on <a rel="nofollow" href="https://wakeupmedia.info">Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://wakeupmedia.info/pivdenni-kordony-velykogo-knyazivstva-lytovskogo-tatarski-nabigy-ta-vynyknennya-ukrayinskogo-kozatstva/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
