За переказами, Спарту було засновано в IX столітті до н. е. Її політична система базувалася на жорсткій олігархії. У місті діяла унікальна форма правління: два довічні царі керували державою у воєнний час, а в мирний час владу здійснював Сенат, який складався з 30 осіб.

У період між VIII та V століттями до н. е. Спарта значно розширила свою територію, захопивши сусідню Мессенію. Місцеве населення було перетворене на залежний клас ілотів, які працювали на спартанців.

З V століття до н. е. правлячий клас зосередився майже виключно на військовій підготовці, дисципліні та зовнішній політиці. У той самий час мистецтво, філософія та література в Спарті майже не розвивалися. Метою держави було створення сильної армії, яка справді стала найпотужнішою в Греції.

Спарта відіграла важливу роль у боротьбі з Персією, зокрема в битві під Фермопілами (480 р. до н. е.), де спартанці чинили відчайдушний опір. Після перемоги у Пелопоннеській війні (431–404 рр. до н. е.) над Афінами, Спарта стала провідною силою в Греції.

Однак її перевага була недовгою. Після поразки під Левктрах (371 р. до н. е.) від фіванського полководця Епамінонда та втрати контролю над Мессенією, почався тривалий занепад. Зовнішні війни, внутрішні проблеми й скорочення числа повноправних громадян послабили державу.

У 146 р. до н. е. Спарта, як і весь Пелопоннес, була завойована Римом. У 396 р. н. е. місто було зруйноване вестготами, але пізніше відновлено візантійцями під назвою Лакедемон (давня гомерівська назва).

У середньовіччі неподалік збудували нове місто — Містру, яке з 1259 року стало столицею деспотату Морея (Пелопоннесу) і залишалося важливим культурним центром протягом двох століть. Після 1460 року регіон перебував під турецьким контролем, за винятком короткого венеційського періоду.

Сучасна Спарту було заснована у 1834 році після здобуття незалежності Греції. Місто називають Неа Спарті (Нова Спата), щоб відрізнити його від археологічних залишків стародавнього міста.

Данило Ігнатенко

The post Спарта — військова держава Давньої Греції first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Географічне та природне середовище

Олімпія розташована серед родючих долин і пагорбів у місці злиття річок Алфей та Кладей, за 16 км від Іонічного моря. Її природне середовище, з одного боку, сприяло релігійному використанню, а з іншого — допомогло зберегти залишки святилища завдяки муловим нашаруванням, які покрили руїни після землетрусів і повеней.

Історія Олімпії та культове значення

Найдавніші археологічні свідчення на території Олімпії датуються ще 2000–1600 рр. до н. е., а перші релігійні споруди з’являються близько 1000 р. до н. е. Первинно контроль над місцевістю здійснювало місто Піза, однак після його підкорення у 572 р. до н. е. влада перейшла до Еліди, яка й організовувала Олімпійські ігри.

Перші ігри були проведені в 776 році до н. е. як частина фестивалю на честь Зевса. Ігри проводилися кожні чотири роки і стали важливим політичним і культурним чинником для всього грецького світу. Однак після прийняття християнства, імператор Феодосій I у IV ст. н. е. заборонив язичницькі свята, а його наступник Феодосій II наказав зруйнувати язичницькі храми в 426 р. н. е.

Археологічні дослідження та відкриття

Перші наукові розкопки в Олімпії були проведені французькою експедицією у 1829 році під керівництвом Гійома-Абеля Блуе. У центрі уваги був храм Зевса, з якого було вилучено фрагменти скульптур, згодом передані до Лувру.

У 1875–1881 роках німецька археологічна місія під керівництвом Ернста Курціуса розпочала масштабні розкопки, які вперше дали змогу реконструювати повний план святилища. У XX столітті дослідження були продовжені, зокрема в 1936 році археологи зосередилися на відновленні стадіону, що був завершений у 1960-х роках.

Одним із ключових об’єктів дослідження стала майстерня Фідія — скульптора, який створив гігантську статую Зевса. Її бронзова й золота конструкція вважалася вершиною античного мистецтва, поки храм не був зруйнований у пізньоантичну добу.

Сучасні археологічні дослідження, що проводяться Німецьким археологічним інститутом та грецькими службами, зосереджені на збереженні руїн і глибшому вивченні культурного шару. Значний внесок у популяризацію й охорону спадщини зробив Археологічний музей в Олімпії, відкритий у 1982 році.

Данило Ігнатенко

The post Олімпія: священне святилище, центр Олімпійських ігор та осередок археологічних відкриттів first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.