<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>гравітаційні хвилі &#8211; Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія</title>
	<atom:link href="https://wakeupmedia.info/tag/gravitatsijni-hvyli/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://wakeupmedia.info</link>
	<description>Аналітичні та пізнавальні статті про історію, науку, мистецтво та психологію</description>
	<lastBuildDate>Thu, 16 Oct 2025 11:45:45 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=7.0</generator>

<image>
	<url>https://wakeupmedia.info/wp-content/uploads/2024/01/cropped-unnamed-1-32x32.png</url>
	<title>гравітаційні хвилі &#8211; Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія</title>
	<link>https://wakeupmedia.info</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Пульсари — космічні маяки Всесвіту</title>
		<link>https://wakeupmedia.info/pulsary-kosmichni-mayaky-vsesvitu/?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=pulsary-kosmichni-mayaky-vsesvitu</link>
					<comments>https://wakeupmedia.info/pulsary-kosmichni-mayaky-vsesvitu/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[admin]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 16 Oct 2025 11:45:45 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[гравітаційні хвилі]]></category>
		<category><![CDATA[Джоселін Белл]]></category>
		<category><![CDATA[Ентоні Х’юіш]]></category>
		<category><![CDATA[Крабоподібний пульсар.]]></category>
		<category><![CDATA[мілісекундний пульсар]]></category>
		<category><![CDATA[магнетар]]></category>
		<category><![CDATA[наднова]]></category>
		<category><![CDATA[нейтронна зірка]]></category>
		<category><![CDATA[пульсар]]></category>
		<category><![CDATA[радіоастрономія]]></category>
		<category><![CDATA[синхротронне випромінювання]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://wakeupmedia.info/?p=10843</guid>

					<description><![CDATA[<p>Поява пульсарів у 1967 році, коли астрономи Джоселін Белл і Ентоні Х’юіш уперше зафіксували регулярні імпульси радіохвиль, відкрила нову епоху у вивченні космосу. Ці імпульси, які повторюються з дивовижною регулярністю, надходять від надщільних нейтронних зірок, діаметр яких становить лише близько 20 кілометрів, але маса перевищує масу Сонця. Природа та структура Пульсаром називають нейтронну зірку, що [&#8230;]</p>
<p>The post <a rel="nofollow" href="https://wakeupmedia.info/pulsary-kosmichni-mayaky-vsesvitu/">Пульсари — космічні маяки Всесвіту</a> first appeared on <a rel="nofollow" href="https://wakeupmedia.info">Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Поява пульсарів у 1967 році, коли астрономи Джоселін Белл і Ентоні Х’юіш уперше зафіксували регулярні імпульси радіохвиль, відкрила нову епоху у вивченні космосу. Ці імпульси, які повторюються з дивовижною регулярністю, надходять від надщільних нейтронних зірок, діаметр яких становить лише близько 20 кілометрів, але маса перевищує масу Сонця.</p>
<h2 style="text-align: center;">Природа та структура</h2>
<p><img fetchpriority="high" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-10844" src="https://wakeupmedia.info/wp-content/uploads/2025/10/gce_t26ygdj17t8f3ieuo-transformed.jpeg.webp" alt="gce t26ygdj17t8f3ieuo transformed.jpeg" width="800" height="500" title="Пульсари — космічні маяки Всесвіту 2" srcset="https://wakeupmedia.info/wp-content/uploads/2025/10/gce_t26ygdj17t8f3ieuo-transformed.jpeg.webp 800w, https://wakeupmedia.info/wp-content/uploads/2025/10/gce_t26ygdj17t8f3ieuo-transformed.jpeg-300x188.webp 300w, https://wakeupmedia.info/wp-content/uploads/2025/10/gce_t26ygdj17t8f3ieuo-transformed.jpeg-768x480.webp 768w, https://wakeupmedia.info/wp-content/uploads/2025/10/gce_t26ygdj17t8f3ieuo-transformed.jpeg-640x400.webp 640w" sizes="(max-width: 800px) 100vw, 800px" /><script type="application/ld+json">{"@context":"https://schema.org","@type":"ImageObject","url":"https://wakeupmedia.info/wp-content/uploads/2025/10/gce_t26ygdj17t8f3ieuo-transformed.jpeg.webp","width":"800","height":"500"}</script></p>
<p>Пульсаром називають нейтронну зірку, що обертається навколо власної осі, випромінюючи потоки електромагнітного випромінювання з магнітних полюсів. Оскільки магнітна вісь не збігається з віссю обертання, ці пучки випромінювання ніби «обертаються» у просторі, і коли вони спрямовані на Землю, спостерігач бачить короткий спалах — імпульс.</p>
<p>Надзвичайна густина пульсарів робить їхнім середовищем майже повністю нейтронним. У таких зірках гравітаційне поле настільки сильне, що швидкість втечі з поверхні сягає половини швидкості світла. Їхнє магнітне поле у трильйони разів перевищує земне, створюючи умови для потужного синхротронного випромінювання.</p>
<h2 style="text-align: center;">Види та швидкість обертання</h2>
<p>Не всі пульсари однакові. Їхні періоди обертання можуть різнитися від кількох секунд до тисячних часток секунди. Так звані мілісекундні пульсари — справжні рекордсмени: вони обертаються сотні разів на секунду. Вважається, що така швидкість виникає через «підживлення» матеріалом від зорі-компаньйона, який переносить до нейтронної зірки частину свого обертального моменту.</p>
<h2 style="text-align: center;">Пульсари як космічні лабораторії</h2>
<p>Їхня надзвичайна стабільність дозволяє досліджувати ефекти загальної теорії відносності. Саме спостереження за подвійним пульсаром PSR 1913+16 дало перше експериментальне підтвердження існування гравітаційних хвиль — явища, яке Ейнштейн передбачив ще у 1916 році. За це відкриття Джозеф Тейлор і Рассел Халс отримали Нобелівську премію з фізики у 1993 році.</p>
<h2 style="text-align: center;">Випромінювання</h2>
<p>Деякі з них, зокрема Крабоподібний пульсар і пульсар Вела, випромінюють не лише радіохвилі, а й рентгенівське та гамма-випромінювання. Їхня колосальна енергія обертання перетворюється на світло і високоенергетичне випромінювання.</p>
<p>Окремий клас становлять магнетари — пульсари з магнітним полем понад 10¹⁵ гаус. Вони випромінюють потужні спалахи рентгенівських і гамма-променів, що перевищують сонячну енергію в мільярди разів.</p>
<p>Сьогодні відомо понад дві тисячі пульсарів, і кожен із них — природна лабораторія для вивчення крайніх станів матерії, гравітації та магнетизму.</p>
<p><strong>Данило Ігнатенко</strong></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>The post <a rel="nofollow" href="https://wakeupmedia.info/pulsary-kosmichni-mayaky-vsesvitu/">Пульсари — космічні маяки Всесвіту</a> first appeared on <a rel="nofollow" href="https://wakeupmedia.info">Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://wakeupmedia.info/pulsary-kosmichni-mayaky-vsesvitu/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Як швидко розширюється Всесвіт?</title>
		<link>https://wakeupmedia.info/yak-shvydko-rozshyryuyetsya-vsesvit/?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=yak-shvydko-rozshyryuyetsya-vsesvit</link>
					<comments>https://wakeupmedia.info/yak-shvydko-rozshyryuyetsya-vsesvit/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[admin]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 20 May 2025 09:49:09 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[QSO]]></category>
		<category><![CDATA[ΛCDM]]></category>
		<category><![CDATA[астрономічні вимірювання.]]></category>
		<category><![CDATA[вік Всесвіту]]></category>
		<category><![CDATA[гравітаційні хвилі]]></category>
		<category><![CDATA[Едвін Хаббл]]></category>
		<category><![CDATA[космічний мікрохвильовий фон]]></category>
		<category><![CDATA[космічний телескоп Хаббл]]></category>
		<category><![CDATA[мегапарсек]]></category>
		<category><![CDATA[напряженість Хаббла]]></category>
		<category><![CDATA[наукова космологія]]></category>
		<category><![CDATA[розширення Всесвіту]]></category>
		<category><![CDATA[стала Хаббла]]></category>
		<category><![CDATA[стандартна космологічна модель]]></category>
		<category><![CDATA[темна енергія]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://wakeupmedia.info/?p=9036</guid>

					<description><![CDATA[<p>Одне з найбільших відкриттів в історії астрономії — те, що Всесвіт розширюється. Але питання «як швидко?» виявилось не таким простим, як здавалося. Центральною величиною для розуміння цього процесу є стала Хаббла — константа, яка встановлює зв’язок між відстанню до галактики та швидкістю її віддалення від нас. Попри те, що її визначення здається елегантно простим, точне [&#8230;]</p>
<p>The post <a rel="nofollow" href="https://wakeupmedia.info/yak-shvydko-rozshyryuyetsya-vsesvit/">Як швидко розширюється Всесвіт?</a> first appeared on <a rel="nofollow" href="https://wakeupmedia.info">Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Одне з найбільших відкриттів в історії астрономії — те, що Всесвіт розширюється. Але питання «як швидко?» виявилось не таким простим, як здавалося. Центральною величиною для розуміння цього процесу є стала Хаббла — константа, яка встановлює зв’язок між відстанню до галактики та швидкістю її віддалення від нас. Попри те, що її визначення здається елегантно простим, точне значення цієї величини вже кілька десятиліть викликає напруження в науковому середовищі.</p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Що таке стала Хаббла?</strong></h2>
<p><img decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-9037" src="https://wakeupmedia.info/wp-content/uploads/2025/05/milky-way-5905903_640.jpg" alt="milky way 5905903 640" width="640" height="427" title="Як швидко розширюється Всесвіт? 4" srcset="https://wakeupmedia.info/wp-content/uploads/2025/05/milky-way-5905903_640.jpg 640w, https://wakeupmedia.info/wp-content/uploads/2025/05/milky-way-5905903_640-300x200.jpg 300w, https://wakeupmedia.info/wp-content/uploads/2025/05/milky-way-5905903_640-600x400.jpg 600w" sizes="(max-width: 640px) 100vw, 640px" /><script type="application/ld+json">{"@context":"https://schema.org","@type":"ImageObject","url":"https://wakeupmedia.info/wp-content/uploads/2025/05/milky-way-5905903_640.jpg","width":"640","height":"427"}</script></p>
<p>Стала Хаббла, названа на честь астронома Едвіна Хаббла, є коефіцієнтом у лінійному рівнянні, що пов’язує швидкість галактики з її відстанню від спостерігача:</p>
<p>швидкість = H₀ × відстань</p>
<p>Тут H₀ — це й є стала Хаббла, що вимірюється в кілометрах за секунду на мегапарсек (км/с/Мпк). Один мегапарсек — це близько 3,26 мільйона світлових років.</p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Еволюція чисельного значення H₀</strong></h2>
<p>Коли Хаббл вперше опублікував свої результати у 1929 році, він оцінив сталу як 500 км/с/Мпк — значно завищене значення через обмежену точність тогочасних вимірювань. Упродовж наступних десятиліть ця оцінка зазнала суттєвих корекцій. До 1960-х років наукове співтовариство розділилося на два табори: одні вважали правильним значенням 100 км/с/Мпк, інші — 50 км/с/Мпк.</p>
<p>Вирішення цієї суперечки стало одним із головних завдань космічного телескопа Хаббл (HST), запущеного в 1990 році. У 2001 році команда астрономів, використовуючи HST, опублікувала результат: 72 км/с/Мпк. Здавалося, що нарешті досягнуто консенсусу.</p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Напруженість Хаббла</strong></h2>
<p>Проте вже у 2010-х роках стало очевидно, що справа далеко не завершена. Незалежні вимірювання сталої Хаббла за допомогою спостереження космічного мікрохвильового фону (КМФ) — відлуння Великого вибуху — дали інше значення: близько 68 км/с/Мпк. Водночас «локальні» методи (тобто вимірювання відстаней і швидкостей ближчих галактик) продовжують давати результати в діапазоні 71–73 км/с/Мпк.</p>
<p>Ця розбіжність отримала назву «напруженість Хаббла». Вона не зникає навіть за покращення точності вимірювань і врахування різних джерел похибки. І хоча різниця здається невеликою, її наслідки мають фундаментальне значення. Вона може свідчити про недоліки сучасної космологічної моделі або навіть натякати на нову фізику — наприклад, змінні властивості темної енергії або існування нових частинок.</p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Можливі пояснення розбіжностей</strong></h2>
<p>Існує кілька гіпотез, які намагаються пояснити «напруженість Хаббла»:</p>
<p>Систематичні похибки в одному або обох методах вимірювання.</p>
<p>Недосконалість стандартної моделі ΛCDM, яка описує сучасний Всесвіт.</p>
<p>Вплив нових фізичних процесів, як-от ранні епохи розширення Всесвіту, що не враховуються сучасними теоріями.</p>
<p>Дослідники намагаються розв’язати цю проблему, використовуючи нові незалежні методи вимірювання: спостереження гравітаційних хвиль, аналіз наднових типу Ia, дослідження галактичних кластерів та космічних обсерваторій нового покоління.</p>
<p>Парадоксально, але що точніше ми вимірюємо сталу Хаббла, то глибші питання постають. Чи стане «напруженість Хаббла» провісником нової епохи в космології? Чи навпаки — ми просто ще не врахували якусь тонку деталь? Відповідь може змінити наше розуміння Всесвіту в найглибшому сенсі.</p>
<p><strong>Данило Ігнатенко</strong></p>
<p>The post <a rel="nofollow" href="https://wakeupmedia.info/yak-shvydko-rozshyryuyetsya-vsesvit/">Як швидко розширюється Всесвіт?</a> first appeared on <a rel="nofollow" href="https://wakeupmedia.info">Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://wakeupmedia.info/yak-shvydko-rozshyryuyetsya-vsesvit/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
