Рукопис Войнича — це загадковий ілюстрований манускрипт, створений невідомою мовою та зображеннями. Цей текст, який досі залишається нерозшифрованим, привертає увагу науковців, криптологів, істориків і любителів таємниць з усього світу. Його історія сповнена загадкових деталей і теорій, які виходять за межі простого розуміння.
Манускрипт отримав свою назву на честь польського книготорговця Вілфріда Войнича, який придбав його у 1912 році. Відтоді рукопис перебуває в центрі інтелектуальних дискусій. З 1969 року він зберігається в Бібліотеці рідкісних книг і рукописів Бейнеке Єльського університету в Нью-Гейвені, США.
Опис рукопису Войнича
Рукопис має розміри 22,5 × 16 см і містить 102 пергаментні аркуші (близько 234 сторінок). Текст написаний невідомим шрифтом, що нагадує алфавіт, але не має відповідників у жодній відомій мові. Малюнки, які супроводжують текст, зображують рослини, зірки, космічні символи, людські фігури та предмети, що нагадують посудини для зберігання рідин.
Структура рукопису
Текст умовно поділено на шість розділів:
- Ботаніка
- Найбільший розділ, що включає 113 малюнків рослин, оточених текстом. Багато зображених рослин не ідентифіковані серед сучасних видів.
- Астрономія та астрологія
- 12 сторінок з малюнками Сонця, Місяця, зірок і символів Зодіаку.
- Біологія
- Малюнки оголених жінок, які з’єднані трубками, що нагадують органи чи водні потоки.
- Космологія
- Дев’ять медальйонів, наповнених зірками та геометричними формами.
- Фармацевтика
- Зображення лікарських рослин і банок, які можуть бути посудинами для зберігання лікарських засобів.
- Текст без ілюстрацій
- Розділ, який вважають збірником рецептів або формул, позначених спеціальними маркерами.
Походження та історія рукопису
Коли і де був створений рукопис?
Хоча точне місце створення манускрипту невідоме, більшість досліджень вказує на Центральну Європу. Радіовуглецевий аналіз, проведений у 2009 році, датує рукопис початком XV століття (1404–1438 роки).
Ранні власники
Одним із перших відомих власників рукопису міг бути імператор Священної Римської імперії Рудольф II, який правив із 1576 по 1611 рік. Є припущення, що він придбав манускрипт за 600 дукатів через математика й окультиста Джона Ді.
Згодом рукопис перейшов до Якоба Горціцького, придворного аптекаря Рудольфа. Його підпис виявлено на першій сторінці за допомогою ультрафіолетового світла. У 1665 році празький учений Йоганнес Маркус Марці передав текст єзуїтському священику Афанасію Кірхеру, після чого сліди рукопису зникають аж до 1912 року, коли Войніч придбав його в Італії.
Зміст і теорії про рукопис Войнича
Ботаніка та фармацевтика
Зображення рослин є найбільш вражаючими. Деякі вчені припускають, що вони описують вигадані види, хоча інші вважають, що це просто стилізовані малюнки реальних трав, які використовувалися в медицині середньовіччя.
Астрологія
Астрономічні малюнки викликають припущення, що рукопис має астрологічний підтекст. Символи Зодіаку та небесних тіл можуть вказувати на спробу створення астрологічного календаря.
Мова рукопису
Текст написаний унікальною системою, яку досі не вдалося розшифрувати. Основні теорії:
- Шифр чи код
- Текст може бути написаний із використанням складного шифру.
- Гіпотеза про штучну мову
- Деякі вважають, що мова була створена спеціально для рукопису, як секретний код.
- Гіпотеза про містифікацію
- Існує припущення, що рукопис — це жарт чи мистецька містифікація без прихованого сенсу.
Спроби розшифрування
Протягом століть рукопис досліджували криптологи, лінгвісти, математики та навіть спеціалісти з штучного інтелекту. Всі спроби виявилися марними.
Криптографічні підходи
У XX столітті фахівці, які працювали над шифрами під час світових воєн, вивчали рукопис. Жодного результату отримано не було.
Сучасні дослідження
У 2018 році канадські вчені заявили, що текст написаний за допомогою “вулканської” мови — штучної мови, яка є попередником романських мов. Однак ця теорія зазнала критики.
Чому рукопис Войнича важливий?
Рукопис Войнича є однією з найбільших загадок людства. Його вивчення відкриває можливості для міждисциплінарних досліджень, залучаючи істориків, криптологів, лінгвістів, ботаніків та астрономів.
Навіть якщо манускрипт ніколи не буде розшифрований, він залишиться вічним символом людського прагнення до знань і розуміння.
Данило Ігнатенко
