Інки з великою повагою ставилися до двох попередніх цивілізацій, які займали практично однакову територію – Варі та Тіаванако. Місця Тіаванако та озеро Тітікака відігравали ключову роль у міфах про створення інків, тому їх особливо шанували. Правителі інків проводили регулярні паломництва до Тіаванако та островів озера, де були побудовані дві святині Інті, бога Сонця та верховного божества інків, і богині місяця Мама Кілья. Крім того, у комплексі Коріканча в Куско ці божества були представлені великими творами мистецтва з дорогоцінних металів, які відвідували і поклонялися жерцям і жрицям на чолі з другою за значенням особою після царя: Верховним Жрецем Сонця. Таким чином, релігія інків підтримувала контроль над природним світом та уникненням катастроф, які неминуче призводили до природного циклу змін, пов’язаного зі смертю та оновленням, який інки називали пачакуті.
Були також встановлені священні місця, часто використовуючи природні особливості, такі як вершини гір, печери та джерела. Ці місця використовувалися для проведення астрономічних спостережень у певні періоди року. Релігійні церемонії відбувалися відповідно до астрономічного календаря, особливо руху Сонця, Місяця та Чумацького Шляху. Процесії та церемонії також могли бути пов’язані з сільським господарством, особливо з сезонами посадки та збору врожаю. Поряд з островом Сонця в Тітікаці, найбільш священним місцем інків був Пачакамак, місто-храм, побудований на честь однойменного бога, який створив людей, рослини та був відповідальним за землетруси. Велика дерев’яна статуя бога, яку вважали оракулом, привертала паломників з-за Анд для поклоніння в Пачакамак. Шамани були ще однією важливою частиною релігії інків і діяли в кожному поселенні. У Куско було 475 осіб, найважливішим з яких був якарка, особистий радник правителя.
Релігійні ритуали інків також включали поклоніння предкам, що проявлялося через практику муміфікації та принесення богам їжі, напоїв і дорогоцінних матеріалів. Жертвоприношення – як тварин, так і людей, включаючи дітей – також проводили, щоб заспокоїти і вшанувати богів і забезпечити міцне здоров’я короля. Обливання водою або пивом чича також було важливою частиною релігійних церемоній інків.
Інки поширювали свою релігію серед місцевого населення, будуючи власні храми та святині, а також привласнювали священні артефакти у підкорених народів та зберігаючи їх у Куско. Ці артефакти, збережені в Коріканча, можливо, вважалися заручниками, що забезпечувало підтримку релігійних поглядів інків.
Данило Ігнатенко
