Згідно з давньою легендою, вулкан Фудзі виник у 286 році до нашої ери внаслідок потужного землетрусу. Однак, наукові дослідження відкривають значно складнішу і цікавішу історію його формування. Вік цього величного вулкану досі є предметом активних дискусій серед вчених. Більшість з них сходяться на думці, що формування Фудзі розпочалося близько 2,6 мільйонів років тому на основі, яка існувала вже близько 65 мільйонів років. Перші виверження та поява початкових піків вулкану, ймовірно, відбулися приблизно 700 000 років тому, що робить його історію набагато давнішою та багатограннішою, ніж свідчить міф.
Найдавнішими попередниками гори Фудзі були Комітаке, що утворює північний схил, і Ашітакаяма, розташована на південний схід. Гора Фудзі, стратовулкан, піднялася приблизно 400 000 років тому між вершинами Комітаке та Ашітакаяма. Сучасна структура Фудзі включає три послідовні вулкани: нижня частина – це Комітаке, який був перекритий Ко Фудзі приблизно 100 000 років тому, а найновіший шар – це Шін Фудзі. Протягом тисячоліть лава та інші викиди з Ко Фудзі покривали більшу частину Комітаке, хоча його конус все ще виділявся на схилі Ко Фудзі. Ймовірно, Шін Фудзі, став активним близько 10 000 років тому і з тих пір періодично вивергається. У процесі він заповнив схили своїх попередників і створив сучасну вершину, надавши горі майже ідеальну конічну форму.
Основу вулкана Фудзі оточує протяжність близько 125 км, а його діаметр становить приблизно 40-50 км. На вершині гори кратер має діаметр близько 500 метрів і глибину приблизно 250 метрів. Навколо нерівних країв кратера розташовані вісім піків: Ошайдаке, Ізудаке, Джоджудаке, Комагатаке, Мусіматаке, Кенгаміне, Хукусандаке та Кусусідаке.
Гора Фудзі є частиною вулканічної зони Фудзі, яка є частиною вулканічного ланцюга, що простягається від Маріанських островів та островів Ізу через півострів Ізу до північного Хонсю. Геологи зазначають, що субдукція Тихоокеанської плити під Філіппінську плиту в Нанкайському жолобі, який простягається вздовж південного узбережжя Японії, є ймовірною причиною вулканічної активності гори Фудзі. Великі виверження трапляються приблизно кожні 500 років. Останнє значне виверження в грудні 1707 року було настільки потужним, що попіл затемнив полудневе небо аж до Едо (сучасний Токіо) і поховав храми та житла поблизу гори. За даними геологів, це виверження було спровоковане землетрусом магнітудою 8,4, який стався за 49 днів до того. З 1707 року вулканічна активність Фудзі обмежувалася здебільшого невеликими землетрусами, хоча афтершок магнітудою 6,4 стався на південному схилі гори через кілька днів після Великого Сендайського землетрусу 2011 року.
Данило Ігнатенко
