Нектанеб II (правив у 380–362 рр. до н. е.) — останній великий фараон 30-ї династії Стародавнього Єгипту, який успішно протистояв перській експансії та залишив значний слід у культурному розвитку країни. Його правління припало на період останнього розквіту єгипетської державності перед завоюванням Персією, а згодом — Александром Македонським.
Політичний контекст та прихід до влади
На момент сходження Нектанеба II на престол Єгипет перебував під загрозою повторного завоювання Ахеменідською імперією. Його попередник, Ахоріс (393–380 рр. до н. е.), значно зміцнив армію, найнявши численних грецьких найманців, яких очолив афінський стратег Хабрій. Однак перський цар Артаксеркс II готував масштабне вторгнення, щоб повернути контроль над Єгиптом.
Війна з Персією (373 р. до н. е.)
У 373 році до н. е. перська армія чисельністю близько 220 000 воїнів під командуванням Фарнабаза та афінського зрадника Іфікрата рушила на Єгипет. Спочатку єгиптяни зазнали поразки через тактичні помилки, але невпевненість Фарнабаза дозволила Нектанебу II реорганізувати війська.
Вирішальна битва відбулася біля Мендеса в дельті Нілу, де єгипетські сили, використовуючи знання місцевості, завдали контрудару по флангах персів і змусили їх відступити. Ця перемога надовго відстрочила нові спроби перського вторгнення, оскільки в самій Персії почалися повстання сатрапів.
Внутрішня політика та культурний розквіт
Нектанеб II активно підтримував храмове будівництво, зокрема в:
- Філах(храм Ісіди),
- Едфу(реконструкція святилища Гора),
- Гермополісі Магна(розвиток культу Тота).
За його правління відбувся ренесанс єгипетського мистецтва, що виразився у витончених рельєфах та архітектурних ансамблях.
Незважаючи на те, що після смерті фараона Єгипет знову опинився під владою Персії (343 р. до н. е.), його правління стало символом останнього періоду незалежності країни. Діяльність Нектанеба II підготувала ґрунт для подальшої еллінізації Єгипту за часів Птолемеїв.
Данило Ігнатенко
