Місія Кассіні-Гюйгенс стала одним із наймасштабніших проєктів у дослідженні Сонячної системи. Вона стартувала 15 жовтня 1997 року у співпраці між NASA, Європейським космічним агентством (ESA) та Італійським космічним агентством (ASI) і мала на меті дослідити Сатурн, супутники його кільця, та атмосферу. Орбітальний апарат «Кассіні» і зонд «Гюйгенс» забезпечили наукову спільноту безцінними даними, значно розширивши наше розуміння газових гігантів та їх супутників.
Структура місії
«Кассіні» був першим космічним зондом, що вийшов на орбіту Сатурна. Його розміри становили 6,7 метра в довжину та 4 метри в ширину, а маса – 2125 кг. Зонд був оснащений потужним набором інструментів, зокрема:
Радаром для картографування поверхні Титана, прихованої під щільними хмарами.
Магнітометром для вивчення магнітного поля Сатурна.
Камерами високої роздільної здатності для візуалізації кілець і супутників.
Апарат отримував електроенергію від радіоізотопного термоелектричного генератора (РІТГ), що використовував тепло розпаду 33 кг плутонію.
Зонд «Гюйгенс», розроблений ESA, був призначений для посадки на Титан. Його вага становила 349 кг, а діаметр — 2,7 метра. Оснащений шістьма науковими інструментами, зонд забезпечив унікальні дані про атмосферу та поверхню Титана.
Основні досягнення місії
«Кассіні» 1 липня 2004 року успішно увійшов на орбіту Сатурна, розпочавши багаторічне дослідження планети та її системи. Протягом місії було здійснено сотні обльотів супутників, включаючи Енцелад і Титан.
25 грудня 2004 року «Гюйгенс» відділився від «Кассіні» і вже 14 січня 2005 року здійснив першу в історії посадку на поверхню Титана. Зонд передав 350 знімків, на яких було видно ознаки ерозії, дельти річок та берегову лінію, що свідчить про наявність рідкого метану на поверхні супутника.
Відкриття на Енцеладі
«Кассіні» виявив гейзери водяного льоду та органічних молекул, що виривалися з південного полюсу Енцелада. Це свідчило про наявність підземного океану, потенційно придатного для життя.
Завдяки апарату було створено докладну карту кільцевої системи Сатурна, виявлено два нових кільця та шість супутників. Також апарат провів безпосередні дослідження атмосфери планети під час свого завершального занурення.
Після більш ніж 13 років досліджень «Кассіні» завершив свою місію 15 вересня 2017 року, занурившись у атмосферу Сатурна. Це рішення було прийняте, щоб запобігти потенційному забрудненню супутників Сатурна, таких як Енцелад, де можливо існує життя.
Данило Ігнатенко
