У світі каббалістичної мудрості, одна книга стоїть особливо високо – «Зоар», також відома як «Книга Сяйва». Вона не лише є ключовим твором у юдейській містичній літературі, але й втіленням глибокої каббалістичної мудрості. З’явившись у XII столітті, книга викликала значні дискусії про її походження, раніше приписуючись стародавньому рабину Шимеону Бар Йохаї. Сучасні дослідники переважно схиляються до того, що за авторством стоїть Моше де Леон, іспанський містик.
Гігантська книга, що сягає понад тисячу сторінок у друкованому вигляді, написана на псевдоарамейському діалекті, розгортає перед читачем епічну космологію, яка стала орієнтиром для єврейського містицизму в подальших епохах. Серед його центральних концепцій – Дерево Життя: зображення десяти сфер, розглянутих як субстанції чи аспекти, що складають відмінні атрибути Божества. Ці сфери ізольовані від безмежної та незрозумілої сутності Бога, відомої як айн соф або буквально «без кінця». Вони ідентифікуються з конкретними божественними аспектами, такими як мудрість, милосердя та сила.
Зоар використовує багато містичних символів та алегорій, щоб пояснити свої вчення. Вони створюють багатошарову і складну картину духовної реальності, яка запрошує читача на подорож у глибини таємничих реалій. Одним з важливих аспектів Зоар є його відношення до Тори – святого тексту юдаїзму. Книга Зоар розглядає Тору як скарбницю духовної мудрості, яка містить глибокі таємниці про Божественне та створення світу.
Хоча Зоар є в основному теоретичним твором, вона також має практичні застосування у єврейській містиці. Багато з її концепцій використовуються в медитаціях, молитвах та ритуалах для досягнення духовного з’єднання з Божеством та розкриття таємниць усього створеного.
Усі ці аспекти змісту та вчення книги Зоар формують комплексну та глибоку систему духовної мудрості, яка протягом століть відігравала значну роль у розвитку єврейської містики та духовності.
Данило Ігнатенко