Акіта – одна з найдавніших порід робочих собак, яка виходить з гірських районів північної Японії, зокрема префектури Акіта. Ця порода є не лише національним скарбом Японії, а й відомим символом відданості, сили та благородства. Акіти відзначаються не лише своїм величним зовнішнім виглядом, а й унікальним характером, що робить їх незамінними компаньйонами та охоронцями.
Історія породи
Історія цієї породи сягає століть, коли вони використовувалися для полювання на великого звіра. Їх витривалість і сила дозволяли їм працювати у важких гірських умовах, допомагаючи мисливцям у затриманні здобичі. Окрім полювання, акіт також використовували для охорони маєтків, що робило їх універсальними робочими собаками.
Згодом, у 20-му столітті, акіта стала національним символом Японії. У 1931 році японський уряд визнав породу «пам’яткою природи», що підкреслило її культурне значення. Під час Другої світової війни порода була на межі вимирання через використання собак для військових потреб, проте після війни розпочалася програма відновлення породи.
Зовнішній вигляд
Акіта — це велика і м’язиста собака, що має могутню статуру. Вона має широку голову з невеликими стоячими вухами, які надають собаці уважного і впевненого вигляду. Характерною рисою породи є великий хвіст, закручений на спині у вигляді кільця. Очі в акіти невеликі, темні, що підкреслює її серйозний і проникливий погляд.
Собаки цієї породи мають густу шерсть, яка допомагає їм переносити холодний клімат. Шерсть подвійна, складається з щільного підшерстя та більш довгого і жорсткого зовнішнього шару. Забарвлення може бути різноманітним: від чисто білої до тигрової та пінто. Однак, для всіх, крім білих собак, характерною є темна маска на морді.
Темперамент і характер
Акіта — це собака з сильним, незалежним і врівноваженим характером. Вона відома своєю відданістю сім’ї, і може бути обережною з незнайомцями. Через свою природну стриманість і інстинкти охоронця, акіта часто проявляє недовіру до сторонніх, що робить її чудовим охоронцем.
Важливим аспектом виховання акіти є соціалізація з раннього віку. Без належної соціалізації собака може стати занадто обережною або навіть агресивною по відношенню до інших собак і незнайомих людей. Акіти часто виявляють схильність домінувати, тому їх навчання потребує терпіння і впевненості з боку власника.
Попри свою незалежність, вона надзвичайно віддана своїй сім’ї. Вона швидко прив’язується до свого господаря і може проявляти неймовірну вірність, що яскраво демонструє історія відомого пса на ім’я Хатіко.
Історія про Хатіко
Одна з найвідоміших історій, пов’язаних з породою акіта, — це історія пса Хатіко, який став символом вірності і відданості в Японії. Хатіко належав професору Хідесабуро Уено, і щодня зустрічав його на станції Шібуя в Токіо після роботи. Навіть після раптової смерті господаря Хатіко продовжував приходити на станцію і чекати його протягом дев’яти років, аж до своєї смерті. Ця історія набула великого розголосу, і сьогодні на станції Шібуя встановлено пам’ятник на честь Хатіко, який став символом відданості собаки людині.
Виховання та догляд
Акіти потребують постійного фізичного та розумового навантаження. Через їх незалежний характер, виховання може бути складним завданням для недосвідчених власників. Необхідно дотримуватися чіткої системи команд і бути наполегливим у навчанні. Ця порода потребує регулярної соціалізації, особливо з іншими собаками, щоб уникнути можливих конфліктів.
Що стосується догляду за шерстю, акіта потребує регулярного вичісування. Шерсть густа, тому варто приділяти особливу увагу гігієні собаки, щоб уникнути проблем зі шкірою.
Популярність породи
Популярність вийшла за межі Японії завдяки декільком відомим історіям та видатним людям. Зокрема, у 1937 році американська правозахисниця Гелен Келлер отримала цуценя акіти під час свого візиту до Японії, ставши першою, хто привіз представника цієї породи до Сполучених Штатів. Відтоді акіта поступово почала здобувати популярність і в інших країнах.
У 1973 році Американський кінологічний клуб (AKC) визнав акіту як окрему породу, і вона отримала право брати участь у міжнародних виставках. Сьогодні акіти є популярними не лише в Японії та США, а й у багатьох інших країнах світу, де їх цінують за відданість, сміливість і охоронні якості.
Данило Ігнатенко
