Джаяварман II (бл. 770–850 рр.) – один із найвизначніших монархів Південно-Східної Азії, який заклав основи могутньої Кхмерської (Камбоджійської) імперії та встановив культ девараджа («бога-царя») як ідеологічну основу держави. Його правління (802–850) ознаменувало початок періоду Ангкору (802–1431) – золотої доби кхмерської цивілізації.
Джаяварман II, ймовірно, належав до кхмерської знаті, але частину життя провів на Яві – то як вигнанець, то як політичний заручник. Західні та кхмерські джерела вказують, що близько 800 року він повернувся до Камбоджі як васал Яванської імперії. Проте вже 802 року Джаяварман II проголосив незалежність Кхмерського царства, що стало початком його масштабних реформ.
Політичні та релігійні реформи
- Культ девараджа– найважливіша інновація Джаявармана II. Він оголосив себе земним втіленням бога Шиви, що перетворило монархію на сакральний інститут. Ця доктрина стала основою влади кхмерських королів на століття.
- Об’єднання Ченли– Джаяварман II возз’єднав роздроблені князівства колишнього королівства Ченла, створивши централізовану державу.
- Перенос столиць– протягом правління він заснував низку столиць:
- Індрапура(нижня течія Меконгу)
- Харіхаралая(поблизу сучасного Сіємреапа)
- Махендрапарвата(гірський район на північ від озера Тонлесап)
Остання стала прообразом майбутнього Ангкору.
Спадщина Джаявармана II
- Створення імперії: Його завоювання та адміністративні реформи перетворили Камбоджу на домінуючу силу регіону.
- Архітектурний розквіт: Наступні правителі, такі як Яшоварман I і Сур’яварман II, розвинули ідеї Джаявармана II, зведенням храмів Ангкор-Вату та Ангкор-Тхому.
- Релігійний вплив: Культ девараджа зберігався до XV століття, доки буддизм Тхеравади не витіснив індуїзм.
Джаяварман II – ключова постать у історії Камбоджі, чиї реформи визначили розвиток країни на століття.
Данило Ігнатенко
