Фільм «Загублена» Девіда Фінчера вийшов на екрани в 2014 році. Режисер екранізував роман Гілліан Флін в своєму авторському стилі. Важко писати про сюжет цього кіно, воно постійно змінюється. За весь хронометраж в ньому, одні жанри змінюють інші. Ми починаємо дивитися детектив про пропалу дружину головного героя, потім спостерігаємо драму відчайдушної людини, згодом показують солодку ідилічну історію. Завершується вся розповідь трагічними обставинами, які приправлені чорним гумором.
Девід Фінчер демонструє в фільмі сатиру, детально досліджує стосунки людей в суспільстві. Він демонструє лицемірство і маніпуляцію, як основу сучасного уявлення про вас. Режисер до «Загубленої» вважався одним з кращих молодих творців кінематографу. Девід Фінчер створив такі шедеври мистецтва: «Сім» (1995 р.), «Гра» (1997 р.), «Бійцівський клуб» (1999 р.), «Загадкова історія Бенджаміна Баттона» (2008 р.).
Кіно починається з роздуму головного героя, він хоче дізнатися, що думає його дружина, зрозуміти, що в її голові. Таку процедуру проробляє режисер над людьми сучасного суспільства. Девід Фінчер, вважає, що уявлення про особу формується не її способом життя, а іміджем, який вона сама створює. Режисер підкреслює, акцентуючи увагу на вчинках героїв «Загубленої» маніпуляційність їх дій.
Операторська робота і музика гарно передає ніжну, тривожну, жахаючу атмосферу кіно. Від роботи режисера неможливо відірватися, настільки цікаво дізнатися, чим все обернеться. Можливо, так Девід Фінчер сам маніпулює над глядачами, але «Загублену» ні в якому разі не є розважальним проектом, щоб відпочити після роботи. Хороший сценарій авторки оригінального роману Гілліан Флін показує майстерність в виписуванні персонажів.
Актори грають добре, непогано входить в образ одруженого чоловіка Ніка Данна – Бен Аффлек. Головну героїню Еммі Елліот – неперевершено втілила на екрані Розамунд Пайк. Особливим персонажем, майже закадровим є суспільна думка. Оточуючі сприймають і формують власні уявлення про героїв «Загубленої» через їхній імідж, через образ, який нав’язують засоби масової інформації: телебачення, інтернет, газети.
Режисер демонструє шкідливість дезінформації, адже вона вкорінена в сучасному світі. Люди змушені виживати, коли пропаганда фальшивих цінностей постійно переслідує кожного індивіда. Він аналізує: дружбу, кохання, сім’ю, суспільну думку, образ успішної людини в двадцять першому столітті. Нам демонструють хвороби цивілізації. Показують стосунки через нарцисизм, корисливість, обман.
Маніпулювання – стало ознакою споживацького суспільства. Як вийти з цього порочного кола? Режисер не дає відповіді. «Загублена» Девіда Фінчера є хорошою сатирою, можливо подивившись її, хтось зробить висновки. Фільм, безперечно тримає в напруженні, не дає розслабитися. Цікаві персонажі, неочікувані сюжетні повороти, питання, які поставлені цим кіно, не тільки приносять задоволення від споглядання твору мистецтва, але налаштовують задуматися над тим, як ми живемо.
