Культура Хохокам — це одна з найдавніших і найрозвиненіших доісторичних культур Північної Америки, яка існувала приблизно з 200 по 1400 рік нашої ери в напівпустельному регіоні сучасної центральної та південної Арізони. Вони переважно оселялися вздовж річок Гіла та Солт. Назва «Хохокам» перекладається як «ті, хто зник», що відображає таємничість їхнього зникнення.
Етапи розвитку
Культуру хохокамів поділяють на чотири основні періоди:
- Піонерський період (200–775 рр. н. е.)
– Під час цього періоду хохоками жили в невеликих селах, які складалися з окремих споруд, побудованих із дерева, хмизу та глини, зведених над неглибокими ямами. Їхня економіка базувалася на вирощуванні кукурудзи, а також зборі диких плодів і полюванні. Важливим досягненням цього періоду стало будівництво першого зрошувального каналу довжиною 5 кілометрів, який використовувався для поливу сільськогосподарських угідь.
- Колоніальний період (775–975 рр. н. е.)
– У цей період їх культура поширилася на більшу територію південної Арізони. Села залишалися схожими за структурою, але з’явилися нові архітектурні елементи, такі як майданчики для гри в м’яч, подібні до племен майя. До вирощуваних культур додався бавовник, а мережа зрошувальних каналів розширилася.
- Осілий період (975–1150 рр. н. е.)
– Протягом цього періоду хохоками досягли максимального розширення своєї території. Села складалися з укріплених будинків-ям, деякі з яких були оточені мурами. З’явилися кургани-платформи, які служили основою для будівництва храмів і громадських споруд. Також у цей період хохоками вперше почали відливати мідні дзвони у воскових формах
- Класичний період (1150–1350/1450 рр. н. е.)
– Цей період відзначається мирним вторгненням племені Саладо, яке належало до культури пуебло (анасазі). Вони принесли з собою архітектурні зміни, зокрема будівництво багатоповерхових будинків із масивними глинобитними стінами. Сільське господарство хохокамів також розширилося, включивши вирощування бобів і кабачків, а зрошувальна система досягла найбільшого розвитку.
Занепад культури
Хоча культура хохокамів досягла значних успіхів у сільському господарстві та інженерії, вона почала занепадати між 1350 і 1450 роками. Вважається, що цьому сприяли Велика посуха (1276–1299) та тривалі періоди нерегулярних опадів. Після цього більшість поселень були покинуті. Сучасні індіанські племена піма і Тохоно О’одхам (папаго) вважаються прямими нащадками хохокамів, продовжуючи деякі з їхніх культурних традицій.
Данило Ігнатенко
