Масада, стародавня фортеця на вершині гори на південному сході Ізраїлю, стала місцем останнього відчайдушного протистояння євреїв проти римської армії після падіння Єрусалиму в 70 році н.е. У 2001 році Масада була визнана об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Географічне розташування
Масада розташована на вершині ізольованої гори біля південно-західного узбережжя Мертвого моря. Гора має ромбовидну форму і піднімається на 434 метри над рівнем Мертвого моря. Вершина гори займає площу близько 18 акрів (7 гектарів), що надає фортеці природну неприступність і стратегічну перевагу.
Історія та будівництво
Деякі дослідники вважають, що Масада була заселена ще за часів Першого Храму (бл. 900 р. до н.е.). Однак вона стала відомою завдяки палацам та укріпленням, побудованим Іродом Великим, царем Юдеї (правив у 37–4 рр. до н.е.). Масада була укріплена ще раніше, можливо, Йонатаном Маккавеєм або Олександром Яннеєм з династії Хасмонеїв.
Ірод Великий зробив Масаду своєю королівською цитаделлю, збудувавши два розкішні палаци (один з яких на трьох рівнях), оборонні стіни, вежі та акведуки, які доставляли воду до цистерн, що містили майже 750 000 літрів води. Після його смерті фортеця була захоплена римлянами.
Повстання зелотів
У 66 році н.е. зелоти, єврейська секта, яка рішуче виступала проти римського панування, захопили Масаду зненацька. Фортеця стала останнім оплотом єврейського опору після падіння Єрусалиму та знищення Другого храму в 70 році н.е.
Після падіння Єрусалиму гарнізон Масади, очолюваний Елазаром бен Яіром, відмовився здатися і був обложений римським легіоном під командуванням Флавія Сільви. Римській армії чисельністю майже 15 000 осіб знадобилося майже два роки, щоб підкорити фортецю, яка оборонялася менш ніж 1 000 захисниками, включаючи жінок і дітей.
Облога та падіння Масади
Римські обложники побудували похилий пандус із землі та каміння, щоб підвести своїх солдатів до фортеці. Масада впала лише після того, як римляни зробили пролом у стінах захисників. Проте зелоти віддали перевагу смерті над поневоленням. 15 квітня 73 року н.е. захисники фортеці, на чолі з Елазаром бен Яіром, покінчили з собою, щоб уникнути римського рабства. Лише дві жінки та п’ятеро дітей, які сховалися у водопроводі, вижили, щоб розповісти цю історію.
Археологічні дослідження
Загальне обстеження руїн було проведено ізраїльськими археологами в 1955–1956 рр. Вся вершина гори була розкопана під керівництвом археолога Їґаеля Ядіна в 1963–1965 рр. з допомогою тисяч волонтерів з усього світу. Описи єврейського історика Йосипа Флавія, до того часу єдиного детального джерела історії Масади, виявилися дуже точними. Палаци, склади, оборонні споруди, римські табори й облоги — все було виявлено й розчищено, як і звивиста стежка («Зміїна стежка») на північно-східній стороні мези.
Масада як символ
У 20 столітті Масада стала символом єврейського національного героїзму. Зараз це одна з найпопулярніших туристичних визначних пам’яток Ізраїлю. Важкий підйом по його пішохідним доріжкам регулярно здійснюють групи ізраїльської молоді, а канатна дорога забезпечує туристам менш жорсткий маршрут доступу. Arkia, внутрішня авіакомпанія Ізраїлю, забезпечує регулярне обслуговування невеликого аеродрому на прилеглій рівнині Мертвого моря.
Данило Ігнатенко