Замок Ельміна, розташований у місті Ельміна в Гані, є найстарішою збереженою європейською будівлею в Африці на південь від Сахари. Побудований у 1482 році португальцями для захисту торгівлі золотом, замок згодом став головним центром трансатлантичної работоргівлі.
Початок португальської експансії
Португальці почали досліджувати узбережжя Західної Африки в 15 столітті як для торгівлі, так і для християнських місіонерських цілей. У 1471 році вони прибули на те, що пізніше було названо Золотим Берегом, де знайшли процвітаючу економіку торгівлі золотом. Португальці заснували власний торговельний форпост, який назвали Ельміна. Там вони встановили дружні та вигідні стосунки з могутнім місцевим вождем Карамансою, який дозволив їм побудувати форт для захисту торгівлі золотом.
Будівництво замку
У 1482 році португальці збудували замок, який спочатку назвали Castelo de São Jorge da Mina. Він був побудований з пронумерованих збірних гранітних блоків, доставлених з Португалії разом із флотом з 11 або 12 кораблів і 700 солдатами для гарнізону. За деякими розповідями, серед учасників експедиції був Христофор Колумб за 10 років до своєї подорожі до Америки
Центр торгівлі
Ельміна швидко стала центром португальської торгівлі золотом, а згодом і рабами на Золотому Березі. Замок став депо, звідки поневолених африканців з внутрішніх районів продавали та відправляли до Бразилії та інших португальських колоній. У 16 столітті голландці, англійці та французи виявили інтерес до узбережжя Західної Африки, і голландці кілька разів атакували Ельміну. У 1637 році вони успішно захопили замок, який став головним голландським центром на Золотому Березі. Голландці значно розширили та зміцнили португальський замок у 1770-х роках, переобладнавши каплицю для аукціонів рабів. Підземелля, де утримували до 200 рабів перед відправкою, збереглися до сьогодні.
Британське правління
У 1815 році Нідерланди заборонили работоргівлю, а в 1872 році Золотий Берег, включаючи Ельміну, став британською колонією. Замок втратив своє значення ще до того, як перейшов під британський контроль. До моменту здобуття Ганою незалежності в 1957 році, його використовували як поліцейську школу.
У 1979 році разом з іншими фортами та замками вздовж узбережжя Гани замок Ельміна став об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. У 1997 році замок був відкритий як музей, який сьогодні є важливим туристичним та освітнім центром. Він нагадує про складну історію работоргівлі та ролі європейських колонізаторів у цій частині світу.
Данило Ігнатенко
