Расизм — це переконання, що людство можна поділити на окремі та виняткові біологічні групи, які називаються «расами». Це поняття включає думку, що існує причинно-наслідковий зв’язок між успадкованими фізичними рисами та рисами особистості, інтелекту, моралі та іншими культурними і поведінковими особливостями. Расизм також передбачає, що деякі раси за своєю природою перевершують інші.
Термін «расизм» також застосовується до політичних, економічних чи правових установ і систем, які здійснюють або зберігають дискримінацію за расовою ознакою. Цей інституційний, структурний чи системний расизм особливо активно досліджувався у 1980-х роках із появою критичної расової теорії.
З кінця 20 століття поняття біологічної раси було визнано культурним винаходом, що не має наукового обґрунтування. Проте історично расизм був використаний нацистською партією в Німеччині для виправдання систематичної дискримінації, переслідування та масового вбивства євреїв під час Другої світової війни, що відоме як Голокост.
У Північній Америці та Південній Африці епохи апартеїду расизм диктував, що різні раси повинні бути відокремлені одна від одної та мати окремі громади та установи, такі як церкви, школи та лікарні. Такий підхід вважався природним і правильним, а представники рас з низьким статусом були обмежені в правах та можливостях. Расизм був центральною ідеєю Північної Америки, колонізації та діяльності європейців з будівництва імперій у 18 столітті. Ідея раси була створена для збільшення відмінностей між європейцями та африканцями, чиї предки були поневолені та перевезені до Америки. Це виправдовувало систему експлуатації та дегуманізації поневолених, незважаючи на ідеологію людської рівності.
До 19 століття расизм поширився по всьому світу. У багатьох країнах лідери почали розглядати етнічні компоненти своїх суспільств у расових термінах, створюючи «вищі» та «нижчі» раси. Це призводило до експлуатації та дискримінації людей з низьким статусом, особливо в колонізованих регіонах.
З середини 20 століття багато конфліктів у світі почали розглядатися в расових термінах. Расизм викликає ненависть і недовіру, перешкоджає взаєморозумінню. Більшість людських суспільств визнали расизм неправильним і почали боротися з ним через підвищення обізнаності та сприяння людському розумінню. У Сполучених Штатах рух за громадянські права в 1950-60-х роках сприяв скасуванню законів, що запроваджували расову сегрегацію та дискримінацію. Незважаючи на конституційні та законодавчі заходи, спрямовані на захист прав расових меншин, приватні переконання багатьох американців залишаються расистськими.
Оскільки поняття «раса» пов’язане з фізичними відмінностями, такі ознаки, як темний колір шкіри, часто розглядаються як ознаки низького статусу. Деякі експерти вважають, що расизм важко викорінити, оскільки розум не можна змінити законами. Проте переконання щодо людських відмінностей можуть змінюватися, як і всі елементи культури.
Данило Ігнатенко
