Книга Мормона, яка визнається як священне писання опліч з Біблією у Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів та інших мормонських церквах, вперше побачила світ у 1830 році в місті Пальміра, штат Нью-Йорк. З того часу вона була багаторазово перевидана та перекладена на різні мови. Прихильники вважають її божественно натхненним твором, який був відкритий і перекладений засновником їхньої релігії, Джозефом Смітом.
Книга Мормона схожа на Біблію за своєю довжиною, складністю і поділом на книги, названі на честь окремих пророків. Вона розповідає історію групи євреїв, які біля 600 року до н.е. емігрували з Єрусалиму до Америки під керівництвом пророка Легія. Ця група розмножилася і згодом розділилася на дві частини. Ламанійці забули свої вірування, стали язичниками і стали предками американських індіанців. Нефійці, навпаки, розвинули культуру та побудували великі міста, але зрештою були знищені ламанійцями близько 400 року н.е. Проте перед цим Ісус з’явився і навчав нефійців після свого вознесіння.
Згідно з самою Книгою Мормона, історія та вчення Ісуса були скорочені й написані на золотих пластинах пророком Мормоном. Його син, Мороній, зробив додаткові записи та закопав пластини в землю, де вони залишалися приблизно 1400 років. Мороній, з’явившись у вигляді воскреслої істоти або ангела, передав ці пластини Джозефу Сміту. Він також наставляв Сміта щодо перекладу символів, вигравіруваних на пластинах, використовуючи спеціальні камені, відомі як «тлумачі». Сміт підкреслював, що він не писав книгу, а лише «перекладав» її під божественним керівництвом. Завершивши переклад менш ніж за 90 днів, він опублікував книгу в березні 1830 року як том на 588 сторінок під назвою «Книга Мормона».
Питання про походження Книги Мормона лишається предметом дискусій серед немормонських критиків. Деякі з них припускають, що автором твору був виключно Джозеф Сміт. Інша теорія, яка наразі вважається дискредитованою, стверджувала, що книга базується на рукописі роману священнослужителя Соломона Сполдінга. Незважаючи на ці різні думки, ця книга продовжує бути центральним текстом для Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів та інших мормонських спільнот, які вважають її божественно натхненою.
Данило Ігнатенко
