Мистецтво Вікінгів, що виникло з кінця VIII до початку XI століть на території сучасної Швеції, Норвегії та Данії, відзначається своєрідною естетикою, вражаючою символікою та глибоким зв’язком з військовою міфологією. Серед них особливо виділяються зображення дракарів (військових кораблів), зміїв, вовків та інших тварин, а також геометричні орнаменти. Ці символи не лише відображали міфологічні уявлення, але й мали магічне значення, захищаючи вікінгів у битвах та під час мандрів.
Висадившись у Римі в 793 році, скандинавські вікінги були безжальними та блискучими військовими стратегами, які продовжили завойовувати землі, які зараз є частиною Британії, Ірландії та Франції. Завдяки своїм великим морським навичкам вікінги домінували в середині 11 століття. Вікінги були великими майстрами та ремісниками, їх знамениті баркаси використовували як для подорожей, так і для похоронів. Самі кораблі були витворами мистецтва, з різьбленими носом і кормою, які часто нагадували морських звірів (деякі з людськими головами). Різьблені зображення цих лютих вогняних драконів та інші типи мотивів тварин також були вирізані на інших формах військового транспорту та амулетах.
Мистецтво вікінгів віддавало перевагу матеріалам, які можна було вирізати або вигравірувати, таким як дерево, метал, камінь, слонова кістка. Вікінги також виробляли живописний текстиль і настінні гобелени, а також прикраси у вигляді брошок і підвісок. Про останнє історик мистецтва Андреа С. Сноу пише: «Багато об’єктів служили практичним і символічним цілям, а їхні складні декоративні візерунки важко сплутати. Зображення створювалися, щоб передавати ідеї про соціальні відносини, релігійні вірування та нагадувати про міфічне минуле. Хоча багато об’єктів служили язичницьким намірам, християнські теми почали змішуватися з ними, коли нові ідеї проникають у регіон».
Мистецтво Вікінгів було нерозривно пов’язане з їхніми військовими традиціями та релігійними віруваннями. Їхня релігійна система, заснована на вірі в богів-воїнів, таких як Один, Тор та Фрейя, відігравала ключову роль у формуванні зображень та символіки.
Альона Дмитрук