Естонська Республіка, заснована в 1918 році, мала складну історію, пов’язану з політичними та територіальними змінами. За цей період, від 1918 до 1940 року, країна пройшла через низку важливих етапів розвитку, від виходу з-під впливу російської імперії до окупації Радянським Союзом.
Давайте розглянемо основні події та політичний курс Естонської Республіки протягом цього періоду.
Після Першої світової війни та розпаду Російської імперії, Естонська Народна Республіка оголосила свою незалежність 24 лютого 1918 року. Відтоді розпочалося формування політичної системи та інституцій нової країни. За часів існування Естонської Республіки, протягом 1918—1920 років, відбулися важливі події, такі як Естонська визвольна війна, яка закінчилася підписанням миру з Радянською Росією та Латвією. Це дало змогу зберегти незалежність країни та розпочати будівництво державних структур.
У 1920-х роках Естонська Республіка відзначилася інтенсивними реформами, спрямованими на консолідацію держави та розвиток суспільства. Було прийнято нову конституцію, гарантуючу права та свободи громадян, а також запроваджено реформи у сфері освіти, правосуддя та господарства. Естонія стала однією з перших країн, що надала жінкам активне виборче право. Країна розвивалася як парламентська демократія з багатопартійною системою, в якій головною політичною силою була Естонська Республіканська Партія.
Однак, у 1930-х роках політична ситуація в країні зазнала змін. Під впливом світової економічної кризи та загострення соціально-політичної ситуації, був установлений авторитарний режим. 1934 року, президент Константін Пяц підтримав переворот, розпустив парламент та прийняв конституційні зміни, що обмежили демократичні свободи. Унаслідок цього владу перейшла до партії «Ліга Віталісу», яка стала домінуючою політичною силою в країні.
У 1940 році, під час Другої світової війни, Естонію окупували війська СРСР. Це призвело до припинення існування Естонської Республіки та приєднання країни до Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Заради забезпечення контролю над регіоном, радянський Союз провів політичні репресії, засуджуючи і репресовуючи значну частину естонської еліти та інтелігенції.
У 1918—1940 роках Естонська Республіка пройшла складний шлях від незалежності до окупації. Країна встигла забезпечити соціальний та економічний розвиток, демократичні реформи та створити стійку політичну систему. Незважаючи на тимчасову втрату незалежності, Естонська Республіка зберегла свою історичну та культурну спадщину, ставши незалежною державою
Данило Ігнатенко
