Двадцять першому століттю, філософія необхідна як вода і повітря. Чоловіки і жінки часто обирають собі релігію, психотерапевта, вони не показують байдужості, але насправді приховують розчарування в традиціях. Їхній світогляд стає крихким, фрагментарним, перемішаний з багатьох елементів, які хаотично розкидані, без жодної цілісності. Швидко зростає байдужість, цинізм, розгубленість, невпевненість, споживацтво.
Актуальність філософії в тому, що вона не вела до ненависті, вбивств. Перекручення ідей комунізму як царства свободи в Карла Маркса, надлюдини, вищої раси в Фрідріха Ніцше диктаторськими режимами – це не продовження практичної реалізації поглядів філософів, а лише пропаганда масам, для використання їхнього невігластва в власних цілях.
Безсмертні думки філософів дійсно важливі для нашого суспільства. Наприклад, Сократ запитував: «Чи не соромишся ти турбуватись про гроші, аби мати їх якомога більше, про славу й почесті, а натомість про розум, істину, про душу свою не дбаєш і не стараєшся, щоб була вона якнайкраща?» Епіктет говорив: «Існує тільки одна дорога до щастя — припинити перейматися тим, що не підвладне нашій волі». Рене Декарт сформулював важливий принцип людського існування «Cogito ergo sum» мислю, отже я існую.
Крім покращення раціональності, філософи не виправдовують лицемірство. Етичне ставлення до людства, відкрито чи приховано присутнє в філософських поглядах. Для сучасних людей інформаційного суспільства, філософія виконує фільтруючу і захисну роль. Вона дозволяє не захлинутися в потоці постійної, нової, перемінливої інформації. Узагальнює знання будь-якої людини, навчає критично мислити, формулювати свої думки в усних промовах, письмових текстах.
Філософія – найпрактичніший та найдоступніший засіб пізнання істини!
Всі вчення Великих Вчителів – філософські виклади пізнаной істини.