10 липня 1940 року, під впливом політичних маніпуляцій і тиску, ініційованих П’єр Лаваль, Національні збори проголосували за саморозпуск і передачу надзвичайних повноважень маршалу Філіп Петен. Цей акт означав остаточний демонтаж демократичної системи, яка існувала у Франції понад 70 років.

Формування режиму Віші

На уламках республіканського ладу постала Віші Франція — авторитарна держава з центром у місті Віші. Новий режим відмовився від республіканських ідеалів, замінивши знамените гасло «Свобода, рівність, братерство» на «Праця, сім’я, батьківщина». Це символізувало ідеологічний розрив із традиціями Французької революції та перехід до консервативної, націоналістичної моделі.

Режим Петена базувався на принципах авторитаризму, антидемократизму та співпраці з нацистською Німеччиною. У цьому контексті П’єр Лаваль відігравав ключову роль як головний архітектор політики колаборації. Він відкрито підтримував ідею, що майбутнє Франції нерозривно пов’язане з перемогою Німеччини, і прагнув інтегрувати країну в новий порядок Європи під німецьким домінуванням.

Франція між колаборацією та опором

Попри офіційний вихід Франції з війни, значна частина французького суспільства не прийняла капітуляцію. У Лондоні генерал Шарль де Голль став символом продовження боротьби. Уже 28 червня 1940 року Велика Британія визнала його керівником руху Вільна Франція, що об’єднав сили французів, які не скорилися окупації.

У відповідь режим Віші засудив де Голля до смертної кари заочно 2 серпня 1940 року. Проте це лише посилило його авторитет серед прихильників опору. Поступово під його контролем опинилися французькі колонії, зокрема Чад і Камерун, що надало руху не лише політичну, а й територіальну базу.

Виникнення Руху Опору

У самій Франції почали формуватися численні підпільні організації, які згодом об’єдналися в Рух Опору Франції. Спочатку це були розрізнені групи, що займалися саботажем, розповсюдженням підпільної преси та допомогою союзникам.

До кінця 1940 року ці рухи не лише зміцніли, а й встановили зв’язки з Вільною Францією. Їхня діяльність відіграла важливу роль у підготовці до висадки союзників у Нормандії в червні 1944 року. Опір став не лише військовим, а й моральним феноменом, що символізував незламність французького духу.

Створення режиму Віші стало одним із найсуперечливіших періодів в історії Франції. Воно продемонструвало, як швидко демократичні інститути можуть бути демонтовані в умовах кризи. Водночас виникнення Руху Опору і діяльність де Голля показали інший бік французького суспільства — здатність до спротиву та боротьби за свободу.

 Данило Ігнатенко

The post Третя республіка та створення Віші Франції: колаборація, опір і нова політична реальність first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Майстер народився у родині флорентійського скульптора П’єтро Берніні, під чиїм керівництвом почав навчатися мистецтва. Вже у юності його талант був помічений Аннібале Карраччі та Папою Павлом V, що стало визначальним для майбутньої кар’єри. Він вивчав античні мармурові статуї у Ватикані, а також мистецтво Мікеланджело, яке справило значний вплив на його ранні роботи, зокрема на скульптуру Святий Себастьян (бл. 1617).

Перші значні замовлення Берніні отримав завдяки підтримці кардинала Сципіона Боргезе. У цей період він створює свої знамениті скульптурні групи: Еней, Анхіз та Асканій (1619), Плутон і Прозерпіна (1621–1622), Аполлон і Дафна (1622–1624). Кульмінацією цього етапу стає мармуровий Давид (1623–1624), де вперше в історії мистецтва зафіксовано мить дії, а не статичну позу.

Берніні відкрив нову мову пластики: рух, експресія, психологізм та ілюзія реальності стали його головними прийомами. У його портретних бюстах, як-от у зображенні кардинала Роберто Белларміна, простежується здатність митця відтворювати живий характер і мінливі емоції.

За понтифікату Урбана VIII Берніні досяг вершини слави. Він створює Балдахін Святого Петра (1624–1633) — грандіозну бронзову конструкцію, яка поєднала в собі риси скульптури та архітектури й стала першим справді бароковим монументом. Пізніше він отримує роль головного архітектора собору Святого Петра та працює над численними проектами.

Серед його найвизначніших робіт цього часу: фонтан Тритона (1642–1643), фонтан Чотирьох Річок на площі Навона (1648–1651), Екстаз святої Терези (1645–1652) у капелі Корнаро.

Особливе місце у творчості Берніні займає колонада площі Святого Петра, задумана як «обійми Церкви», що охоплюють віруючих. Серед інших архітектурних робіт варто відзначити церкву Сант-Андреа-аль-Квірінале та Трон Святого Петра (1657–1666).

У зрілі роки майстер продовжував працювати над релігійними скульптурами та надгробними пам’ятниками. Його пізні твори, зокрема Смерть блаженної Людовіки Альбертоні (бл. 1674), свідчать про прагнення до більшої простоти та духовної глибини.

Берніні помер у 81 рік, прослуживши вісьмом папам. Його вважали не лише найвидатнішим митцем Європи, а й останнім із великих універсальних геніїв Італії.

Данило Ігнатенко

The post Джан Лоренцо Берніні: коротка біографія first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Тімоті Дуайт отримав перші знання під керівництвом матері, дочки видатного проповідника Джонатана Едвардса. Вже у 13 років він вступив до Єльського університету, який закінчив у 1769 році. Після навчання Дуайт займався різними професіями: працював репетитором у Єлі, очолював школу, служив законодавцем штату Массачусетс і капеланом Континентальної армії. У 1783 році він заснував успішну школу в Грінфілд-Гілл, штат Коннектикут, де також обійняв посаду пастора Конгрегаціонал-церкви.

Літературна діяльність

У Коннектикуті Дуайт почав активно займатися поезією. Його твір «Грінфілд-Гілл» (1794) став популярною оповіддю про село та його мешканців. Одним із найвизначніших його епічних творів є «Завоювання Ханаану» (1785) — біблійна алегорія, в якій відображено боротьбу за Коннектикут у період британського панування. Деякі критики вважають цю поему першою американською епічною роботою. Твори Дуайта відзначаються грандіозністю форми та моральною насиченістю, а його політична сатира демонструє гострий розум і дотепність автора.

Освітня та релігійна діяльність

З 1795 по 1817 рік Дуайт обіймав посаду президента Єльського університету. Його адміністрація ознаменувалася модернізацією навчальної програми та підвищенням рівня релігійної освіти. Дуайт активно боротився з релігійною апатією, читаючи проповіді та теологічні курси, які пізніше були опубліковані у збірнику «Теологія; пояснена та захищена» у п’яти томах (1818–1819). Його робота поєднувала глибокий теологічний аналіз із практичним наставництвом, спрямованим на моральне й духовне виховання студентів.

Дуайт поєднав у собі функції педагога, релігійного наставника та літератора, заклавши основи для розвитку американської освітньої та літературної традиції. Його поезія та проповіді надихали сучасників на моральне вдосконалення, а адміністративна діяльність у Єльському університеті сприяла зміцненню академічних стандартів. Його вклад у літературу, освіту та релігійне життя США робить його постаттю центральною для розуміння культурного розвитку ранньої Америки.

Данило Ігнатенко

The post Тімоті Дуайт first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Модель оперона та його регуляція у прокаріотів

Оперон є основною функціональною одиницею генетичної регуляції у прокаріотів, таких як бактерії. Він включає структурні гени, операторні гени та регуляторні гени. Структурні гени кодують синтез специфічних поліпептидів, необхідних для клітинної діяльності. Операторні гени містять послідовності ДНК, що необхідні для ініціації транскрипції структурних генів у мРНК. Ці гени функціонують у складі єдиної одиниці, що називається опероном.

Роль регуляторного гена

Регуляторний ген контролює активність оперона шляхом синтезу білкової молекули, відомої як репресор. Репресор зв’язується з операторним геном і блокує його, запобігаючи ініціації синтезу білка, кодування якого вимагає оперон. Наявність або відсутність репресорів визначає, чи буде оперон активований або деактивований, що дозволяє бактеріям адаптуватися до змінних умов середовища.

Регуляція генів у еукаріотів

На відміну від прокаріотів, еукаріоти не мають оперонів, і їхні гени регулюються незалежно один від одного. Регуляція генів у еукаріотів включає кілька рівнів контролю, що забезпечує більш складну та диференційовану експресію генів.

Фактори транскрипції

Основним механізмом регуляції генів у еукаріотів є транскрипція, яка контролюється специфічними білками – факторами транскрипції. Ці фактори впливають на швидкість транскрипції, діючи як активатори або підсилювачі. Вони зв’язуються з регуляторними областями генів, визначаючи час і місце експресії генів.

Редагування та сплайсинг

Після транскрипції, інтрони – некодуючі нуклеотидні послідовності – вирізаються з первинного транскрипту у процесах, відомих як редагування та сплайсинг. Це забезпечує утворення функціональної мРНК, яка буде використовуватись для синтезу білків. У деяких генах можливі різні способи сплайсингу, що призводить до утворення різних варіантів мРНК і, відповідно, до синтезу різних білків.

Трансляційний та посттрансляційний контроль

Крім регуляції на рівні транскрипції, деякі гени контролюються також на трансляційному та посттрансляційному рівнях. Це дозволяє клітині ще точніше регулювати синтез білків, забезпечуючи необхідну функціональну активність у відповідь на зміни навколишнього середовища.

Генетична регуляція є ключовим процесом, що забезпечує адаптацію клітин до зовнішніх умов і підтримання їхньої функціональної активності. Модель оперона у прокаріотів демонструє відносно простий механізм регуляції, тоді як у еукаріотів цей процес набагато складніший і включає кілька рівнів контролю. Розуміння цих механізмів є важливим для біології та медицини, оскільки воно дозволяє розробляти нові підходи до лікування генетичних захворювань та інших патологій.

Данило Ігнатенко

The post Генна регуляція first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Історія походження скіфського народу завивала складними завиваннями через століття. Перекази від давнини до наших днів розповідають різні версії, намагаючись розгадати цю загадку. Геродот із своїм впливом заявляє, що їхні кроки рухалися зі сходу на захід, вкорінюючись у великому степовому коридорі. Незважаючи на це, Діодор Сицилійський у своїй роботі ідентифікує їхні перші кроки на північ від річки Аракс, збиваючи з толку дослідників. Тим часом, інші теорії підкреслюють їхні подорожі на південь, від Волго-Уральських степів до Північного Причорномор’я. Навіть Геродот у V столітті до нашої ери спостерігає за сарматами, які відокремилися від скіфів і рухалися на схід. Однак недавні археологічні знахідки у Туві, у горах Алтаю, змішують карти, розміщуючи їхні початки на сході ще в 9 столітті до нашої ери. Все ж, китайські хроністи 1-го століття н.е. вносять свій внесок, описуючи їхні зовнішні ознаки та мову, що свідчить про їхнє походження з кельтів на заході.

З врахуванням швидкості переміщень у степах Центральної Азії, визначення початку міграцій стає складним завданням. Можливо, після ранніх експансій від заходу відбулися подальші міграції з різних напрямків. Хоча походження ще обговорюється, загальний консенсус вказує на чотири основні групи скіфських культур:

– Понтійські скіфи біля Чорного моря.

– Сармати з північного Каспійського моря та регіонів Дону та Волги.

– Массагети в степах Середньої Азії.

– Сака в східній Центральній Азії.

Скіфи відомі не лише своєю військовою майстерністю, але й унікальною культурою, що процвітала на просторах від Фракії до Алтайських гір. Їхня історія походження заплутана та обговорюється вченими століттями.

Данило Іганатенко

The post Скіфи first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Особливо відомі своїм виробництвом та експортом заліза етруски отримували в обмін, серед іншого, слонову кістку з Єгипту, бурштин з Балтики та кераміку з Греції та Іонії. З цими торговельними відносинами прийшов культурний вплив, який можна побачити як у повсякденному житті етрусків, так і в мистецтві.

Мережа незалежних міст

Тут, мабуть, важливо зазначити, що, говорячи про етруську торгівлю, ми описуємо торгові організації окремих міст.

Зважаючи на це, це правда, що етруські прибережні міста зазвичай діяли як емпорії, особливо з 7 століття до н.е. З таких місць, як Черветері, Тарквінія та Популонія, товари потім продавалися вглиб Етрурії. Можна уявити, що товари з внутрішніх джерел подорожували б у протилежному напрямку.

Товари продавалися за бартером і оплачувалися натурою, хоча з 6 століття до н. е. є докази того, що бронзові злитки з штампованою гілкою без листя використовувалися для оплати оптових замовлень. Починаючи з V століття до н. е., кілька етруських міст карбували власні золоті чи срібні монети, хоча це, як і в інших країнах Середземномор’я, ймовірно зумовлювалося необхідністю платити солдатам, а не торгівлею.

Данило Ігнатенко

The post Етруська торгівля first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Перебуваючи на Балканах, цим племенам вдалося завоювати кілька грецьких, іллірійських і фракійських армій, вирізавши території за короткий термін. Під керівництвом царя на ім’я Бренн коаліція кельтських племен спробувала вторгнутися в саму Грецію. Зрештою війська Бренна були розгромлені та розсіяні греками в Дельфах у 279 р. до н. Після цього кельтські племена, що увійшли на Балкани, зазнали нових поразок, і багато з них втекли в Малу Азію. Кельтські експедиції до Греції зрештою закінчилися крахом для кельтів, але вони мали тривалий вплив на політику Середземномор’я та призвели до створення кельтського королівства Галатія у високогір’ї Анатолії.

Ранні взаємодії між кельтами та греками

Ранні грецькі звіти про кельтів були дещо нейтральними та цікавими, і мало уваги приділялося дивним народам, що жили на північній околиці грецького світу. Греки були затятими колонізаторами, і грецькі громади виникли в Малій Азії, Північній Африці та Західній Європі до 7 століття до нашої ери.

Массалія (яка згодом стала містом Марсель) була саме такою колонією, заснованою близько 600 року до нашої ери. Розташоване на північно-західному узбережжі Середземного моря, це було одне з найперших місць контакту між кельтами та греками. Найдавніша згадка про кельтів, що збереглася, походить від Гекатея з Мілета, який описав кельтське село на північ від Массалії. Археологічні дані показали, що між греками Массалії та сусідніми кельтськими поселеннями велася широка торгівля.

Кельтська еліта торгувала вином, посудом для пиття та іншими символами статусу з купцями з Греції та етруської Італії. Ці екзотичні предмети розкоші дозволяли кельтським лідерам демонструвати свій статус і щедрість за допомогою екстравагантних бенкетів і дарування подарунків. Таким чином мережа торгівлі між Середземномор’ям і Центральною Європою сприяла підтримці соціальної ієрархії.

Данило Ігнатенко

The post Кельтське вторгнення в Грецію first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Сьогодні процес може бути здебільшого механізованим, але чайне листя вимагає кількох етапів виробництва, щоб воно було готове до вживання. Деякі японські чайні все ще використовують традиційні методи. Протягом травня збирають найкращі та найзеленіші кінчики листя. Щоб уникнути бродіння і зберегти свіжий зелений колір, листя пропарюють. Процес пропарювання триває до 20 секунд і спочатку проводився за допомогою бамбукових сит, які тримали над резервуарами з киплячою водою. Альтернативою варінню на пару є поміщення чайного листя в бамбукову клітку, яку тримають над розігрітою сковородою, але цей метод, відомий як спалювання на сковороді, був більш поширеним у Китаї та інших країнах Азії. Потім листя рівномірно розкладають на нагрітому столі для просушування. Листя підкидають у повітря вручну, щоб видалити будь-яку затримку вологи. Щоб ще більше висушити листя та переконатися, що листя не згорнулося, невеликі групи їх катають по столу вручну. На цьому етапі, який також може включати щітку та рифлену дошку, руйнуються внутрішні клітинні структури, посилюючи аромат. Тепер листя має повністю висохнути і мати голчасту форму, потім їх сушать у духовці, щоб видалити якомога більше вологи та таким чином продовжити термін зберігання. Для найкращого зеленого чаю в Японії, листя додатково сортують, щоб видалити домішки, жилки листя та стебла, потім подрібнюють, фільтрують і ще раз провітрюють. Потім масу зберігають і лише потім подрібнюють у кам’яній ступці для отримання дуже дрібного порошку, коли його потрібно споживати.

Із зростанням виробництва чай став джерелом податкових надходжень з 13 століття. Чай більше не споживали лише ті, хто його вирощував, він став великим бізнесом і став невід’ємною частиною японської культури. В останні роки 16 століття португальські та голландські торговці почали проявляти інтерес до чаю, і напій був завезений в Європу близько 1607 року. Вирощування чаю поширилося в європейських колоніях, зокрема в Британській Індії. Японія, яка вважала за краще залишатися ізоляціоністом протягом більшої частини своєї історії, зрештою прагнула торгувати з Європою. Згідно з даними першим японським торговцем чаєм, який шукав нових можливостей за кордоном, була жінка Кей Оура (1828-1884), яка експортувала шість тонн чаю до Аравії, Англії та Сполучених Штатів у 1853 рік.

У 19 столітті чай продовжували успішно вирощувати. Користь для здоров’я від вживання кип’яченої води та стимулюючий ефект чаю також могли бути чинниками, які допомогли Японії мати придатну робочу силу, необхідну для довгих змін на заводах.

У 1875 році культиватори чаю почали цікавитися новими методами, що використовуються на плантаціях в Індії. Чай став справді глобальним напоєм. У 21 столітті чай залишається популярним серед японських виробників, щорічно виробляється близько 80 000 тонн чаю.

Альона Дмитрук

The post Японський зелений чай: вирощування та торгівля first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Острів Сардинія – це один з найпопулярніших європейських курортів. Відпочивають на Сардинії переважно німці, поляки, іспанці, французи, росіяни, бельгійці, діти та родичі українських заробітчан. Якщо подивитися тури на Сардинію з України то вони нереально дорогі, стартують пакети відпочинку на Сардинію на двох від 1900 євро, що є досить дорого для українців, коли в Єгипет, Туреччину, Грецію, Чорногорію можна за 900 євро на «ALL INCLUSIVE».

Все-таки Сардинія –  це прекрасний острів на якому необхідно побувати і там можна відпочити дешевше ніж в Греції чи Єгипті, в серії публікацій про Сардинію, я спробую вам розповісти, як недорого відпочити в Сардинії, розповім про самі круті курорти, цікаві місця, і про українську діаспору на острові, за неофіційними даними на острові Сардинія проживає та працює до 80 тисяч українців.

Отож, як добратися з України до острова Сардинія ? Можна з Києва літаком долетіти до Риму чи Мілану , і там з пересадкою до Кальярі столиці острова Сардинії, але такий переліт буде з довгою пересадкою, і головне туди і назад 450-600 євро погодьтеся це не дуже дешево! Ще один варіант подорожі  це їхати бусом . Буси на Сардинію ходять щотижня з мого рідного Млинова, Тернополя та Львова , вартість дороги туди і назад 200 євро, плюс квитки на корабель від Ліворно до Олбії орієнтовно туди і назад 100 євро, якщо сезон 200 євро.

Мінус такої подорожі, що ви їдете в бусі, який набитий передачами наших заробітчан та товарами, які шофери продають їм. Як правило, буси в поганому стані, немає телевізора, кондиціонера, а інколи і вікон. Ще один варіант це звісно автобуси, які ходять з Києва, через Львів, Рівне, Житомир, на яких можна доїхати до  Ліворно , і звідти  сісти на паром і доплисти до Олбії, але щоб попасти до Кальярі та лазурних берегів треба від Олбії подолати 400 км, а тут вже проблема, що це довго, і якщо в перший раз  то на острові дуже важко знайти транспорт, плюс сардинці погано знають англійську мову, якщо ви вільно володієте італійською тоді без проблем.

Найбільш оптимальний варіант потрапити на острів Сардинія, це купити квиток на літак компанії  Ryan Air від Варшави чи Кракова до Кальярі,але не поспішайте радіти, що квиток буде дуже дешевим.  Квитки Ryan Air з Варшави та Кракова з травня по серпень коштують туди і назад 180-200  євро, але можна купити раніше та заощадити 60 євро, якщо за півроку замовити. Добре їхати у вересні, тоді квитки туди і назад коштують 80 -130 євро.

З України до Кракова чи Варшави особливих проблем добратися немає, ходять автобуси, поїзди, але саме найкраще це «bla bla car». Наприклад з Рівного чи Луцька до Варшави «bla bla car». можна заїхати за 400 грн, але як правило, водії до аеропорту Модлін у Варшаві накидають 200 грн.  Також нещодавно  на український авіаринок  зайшла італійська авіакомпанія Ernest Airlines, яка обіцяє з наступного літа літати зі Львова до Кальярі . Вартість квитка туди і назад буде коштувати 110-200  євро, що є напевно самим оптимальний варіантом для українських мандрівників.

Я в цій публікації назвав самі оптимальні варіанти мандрівки на острів Сардинія з України, але якщо ви знаєте кращі можливості та дешевшу можливість як туди попасти пишіть в коментарях.

Ігор Дмитрук

The post Як з України добратися до острова Сардинія, а головне дешево та швидко ? first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Храм Мадонна ді Бонарія є одним із головних туристичних архітектурних пам’яток міста Кальярі. Даний храм важко не помітити, оскільки коли ви підійметеся на будь-яку височину міста, чи на самі більші вершини: Бастіон міста чи фортецю Сан Мігеле, ви побачите цей прекрасний католицький храм.

Сам храм за своїм архітектурним стилем є готично-каталонським , адже  каталонські правителі довгий час правили островом Сардинія, і чимало історичних та архітектурних пам’яток  міста збудовані саме в час правління іспанських (арагонських, каталонських) династій, і зараз на острові є комуни, де проживає велика чисельність  етнічних вихідців з іспанської Каталонії.

Надзичайно  цікавим фактом є те, що церковна католицька архітектура на острові Сардинія  є різною за своїм стилем , не так як наприклад в Австрії, де більшість католицьких храмів збудовані в готичному або неоготичному стилі, тут на острові є готика, зокрема “каталонська готика”, новітні футиристичні стилі.

Храм Мадонна ді Бонарія був збудований у XIV столітті, але сучасний вигляд храм отримав після кардинальної реставрації та добудови в середині ХІХ століття.

Коли ви підніметеся до храму і обернетеся  в протилежну  сторону ви побачите прекрасне тірренське море і багато  кораблів. У мене на мить склалося враження ніби цей прекрасний храм  зустрічає моряків з моря, а можливо колись так і було….

Заходячи в середину ми були вражені помпезністю та багатством цієї церкви, атмосфера ніби ти  десь Базиліці у Ватикані чи в прекрасному паризькому Нотр Дам де Парі. Просто вражаючі  розписи, величні скульптури святих та портрети уже святих  римських пап, і  тихенько сидять моляться італійські бабусі та дідусі. Акустика храму чудесна, коли проходить меса таке враження, що ти отримуєш екстаз від чудового співу та  органної музики.

Абсолютно кожен бажаючий може поставити свічку за своє здоров’я чи за свої рідних. Якщо у вас немає грошей можна поставити свічки безкоштовно,а можете кинути в скриньку якесь одне євро….

Як на мене цей храм неодміно варто відвідати, якщо ви будете у місті Кальярі, до нього досить легко добратися з будь-якого кінця міста, адже район Бонарія знаходиться  неподалік VIA ROMA куди їздять практично усі місцеві автобуси.

Текст: Ігор Дмитрук

Фото: Альона Дмитрук

The post Церква Мадонна ді Бонарія у місті Кальярі first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Крім того, патріарх Кирило переконував албанську громадськість та журналістів, що церква не втручаючись в політичне життя державного апарату, повинна давати чесну моральну оцінку тим політичним діям або політичним діячам, які можуть нашкодити людям, для того, щоб захистити їх від духовного і матеріального збитку.

«Релігійне послання спрямоване на те, щоб допомогти людині жити гідно в цьому світі, не чинити помилок, не руйнувати свою власну особистість та життя інших людей”, – зауважив предстоятель Російської православної церкви під час візиту до Тирани.

The post Патріарх Кирило вважає релігію найефективнішим джерелом в боротьбі з екстремізмом first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Кожна людина народжена бути щасливою, якщо в неї це не виходить, тоді вона має переосмислити своє ставлення до життєвих ситуацій, які з нею трапляються. Логіка філософа – проста, наприклад, якщо ви втратили палець, то радійте, що ціла рука, якщо руку, то у вас ще залишилося ваше життя. Коли ж небезпека загрожує вашому існуванню, тоді навіть у цьому крайньому випадку, краще втратити тіло, але не забруднити власну совість, не втратити ясність мислення.

Епіктет не вважає, що приборкувати потяги, негативні емоції – це легке завдання. Він не софіст, не автор книг на зразок популярної псевдопсихологічної літератури «Швидкий самоконтроль за 15 хвилин». Цей процес відбувається не миттєво, потрібно вчитися, тренувати «силу волі», відмовлятися від більшості тлінних речей, не прив’язуватися до них. Епіктет, переконаний, що дійсно розумна людина не може бути злою.

Всі злочини – вчиняються завдяки невігластву. Даремно переконувати порочних людей в їхньому неправильному способі життя. Осуджуючи інших, ми їм не допоможемо, тільки накличемо на себе ненависть і образи. Вказуючи недоліки ближніх потрібно поступово, в тихій бесіді. Злочинці не є щасливими, вони – раби пороків, залежні індивіди, які не прагнуть звільнення. Тільки совісна особистість є незалежною, тільки вона знає справжню свободу.

Багатство, слава, тілесні задоволення – це швидкоплинні речі, їх можна втратити, фортуна буває дуже непостійною. Щасливою не може бути людина, яка веде негідний спосіб життя. Порочна особа робить шкоду перш за все собі, вона забруднює власну совість. Згодом потяги, можуть настільки глибоко укорінитися, перетворитися в звички, що людина помре, так і не вдосконаливши свій розум. Вона стане рабом, забуде свободу, зіпсує совість, перестане ясно мислити.

Епіктет вважає, що потрібно вдосконалювати своє людське начало, сприймати неочікувані життєві обставини, як уроки, які тренують нашу силу волі. Ні в якому разі не жаліти себе, не нарікати на нещасну долю. Необхідно боротися з власними страхами, адже вони змушують людей неадекватно сприймати реальність. Тільки нерозвинуте, затемнене мислення може породжувати паніку, пригнічення і невпевненість.

Зосередження нашої уваги на власних очікування і сподіваннях є нерозумним. Адже надії не завжди реалізовуються – залишаючи по собі розчарування. Постійне скиглення ніяк не допоможе людині стати кращою. Тому краще мужньо перетерпіти, не панікувати, не впадати у відчай. Філософська терапія відкидає різноманітні ідеології ідеального суспільства. Пошук захмарного раю, будування світлого майбутнього – це тільки абстракції свідомості, вони не зможуть здійснитися.

The post Філософська терапія Епіктета first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

До нас дійшло мало достовірних відомостей про Епіктета. Народився він рабом в місті Гіераполіс (Фрігія), з часом отримав свободу. Нам невідоме справжнє ім’я філософа. Його хазяїном був Епафродит – секретар і наближена особа до жорстокого Імператора Нерона. Епіктет це слово, яке означає привласнений.

Епіктет навчався в стоїка Гая Музонія Руфа. Він пережив вигнання з Риму при правлінні імператора Доміціана. Потім в місті Нікополь відкриває свою філософську школу. Життєвий шлях Епіктета відзначався скромністю, совісністю, мудрістю, добротою. Його Епіктета проста і не складна, але не кожна людина втілить її в своєму житті. В основі його повчань: гідність, мужність перед непередбачуваними обставинами, вміння бути щасливими тут і зараз.

Він не вважав, що зло перемагає всі добрі вчинки, не переконував, що ми живемо в світі, який схожий на пекло. Навіть переживши одного з найжорстокіших тиранів – його душа не наповнилася розчарування і ненавистю до оточуючих. Мудрість філософа шанували в Римській імперії, християнські автори та ін. Життя і погляди Епіктета надихають, вони несуть в собі доброту, гідність, благородство.

The post Коротко про життя Епіктета first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Слово спорт походить від старофранцузського desport – розвага, гра. Його мета – показ швидкості, сили, витривалості, спритності для перемоги над суперником, обов’язковим  є наявність судді і правил. Бойове мистецтво не є способом розважання. Людина, яка займається бойовим стилем, намагається продовжувати в ньому практикуватись до самого останнього дня свого життя. Спорт в основному призначений для дітей і молодих, він не ставить цілі після 45-50 років продовжувати тренуватися.

Бойове мистецтво допомагає покращити здоров’я, навчає самозахисту, вдосконалює  тіло і волю людини. Воно поєднує в собі елементи конфуціанства, дзен-будизму та даосизму. Шанобливість до майстра (сифу в китайській і сенсей в японських культурах) є основою східних єдиноборств. Щоб чогось навчитись, людина повинна бути вірною порадам наставника, ввічливою, наполегливою, скромною, уважною. В процесі років тренувань – учень навчається бути витривалим, терпіти фізичний біль, травми і т. д.

Вивчаючи бойові мистецтва, людина має шанс стати кращою. В основу бойових стилів покладені такі принципи: людяність, честь, чесність, вірність. Зал для заняття єдиноборствами з китайської та японської мови перекладається «місце для знаходження шляху», тут по правилах не можна лежати, розвалюватись, нахабно поводитись, зневажати своїх колег, надмірно говорити.

Парадоксальним в бойовому стилі є ненасилля та милосердя, але присутні в ньому готовність покалічити суперника в самозахисті. Використовувати бойові приойми на повну силу дозволяється тільки тоді, коли виникає смертельна загроза вашому життю або життю близьких вам людей. Карате, ушу, тхеквандо, дзю дзюцу, айкідо та ін. східні бойові стилі виховують гуманну, відповідальну, стриману, сміливу, справедливу особистість.

Бойове мистецтво варто охарактеризувати всім відомим символом інь та ян. Він означає єдність і боротьбу протилежностей. Зв’язок легкого духу, який на сході є союзом мислення, емоцій, волі та твердого матеріального тіла утворює рівновагу особистості. Цілісна особа сифу чи сенсей – це певний ідеал, зразок для наслідування, розвитку. Вдосконалення відбувається все життя, від початку входження в світ бойового єдиноборства до останнього подиху, де б не застала смерть.

The post Коротко про Бойове мистецтво first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Приблизно в II-IV столітті до нашої ери виникла філософська дисципліна йога. В цей період знаходимо писемний текст Йога сутри від Патанджалі. Філософська йога проіснувала недовго, а йогічні практики продовжують існувати і зараз. Серед них популярні: крія йога, кундаліні йога, мантра йога, Сахаджа йога, йога нідра. Дослідники виділяють: раджу йогу, карму йогу, бхакті йогу, джняну йогу.

Раджа (королівська) йога – це містичний шлях для надзвичайного розвитку психіки (в більшості випадків ігноруючи тіло). Раджа йогами, або раджа йогинами були індійські мислителі: Рамакрішна, Свамі Вівекананда, Шрі Ауробіндо,  та ін. Карма йога (йога діяння) – це спосіб життя, який полягає в  тому, щоб в своїй спеціальності діяти безкорисно. Джнана йога (йога знання) – це правильне знання тіла і духу. Бхакті йога (йога любові) – це релігійна практика, яка полягає в служінні людям і особистому Богові, поширена в індуїзмі.

Хатха йога – це психо-фізична практика, яка виникла в Індії і поширилася всім світом. В цій школі існують йогічні трактати: «Хатха йога прадіпіка», «Гхеранда самхіта», «Шива Самхіта». Про йогу, як містичний шлях чи філософію згадував філософ Артур Шопенгауер. Про неї писали езотерики: Олена Блаватська, Рудольф Штайнер, Ані Безант та ін. Йогу, як унікальну психо-фізичну практику для оздоровлення, вдосконалення тіла, досягнення довголіття презентували Заходу учні індійського йога Тірумалая Крішнамачарьї.

Хатха йога не вимагає целібат (заборона вступати в сексуальні зв’язки), не заохочує залишатися аскетом на все життя, йти в гори, медитувати довгі роки в печері. Студенти Крішнамачарьї: Індра Деві, Паттабхі Джойс, Айенгар – зробили  хатху йогу популярною в світі. Ці троє прожили більше 90 років. Вони перегнали по живучості всіх містиків. Перша померла, коли їй було 102 роки (2002 р.), другий – загинув, як йому виповнилося 93 рік (2009 р.) Останній дожив до 95 років (відійшов в 2014 р).

Йога критикується різними релігійними фанатиками. Насправді хатха йога є одним з кращим методів для оздоровлення, хорошого настрою, людського вдосконалення, довголіття. Асани (йогічні пози), пранаяма (дихальні вправи) – стали невід’ємними частинами в фітнесі, бойовому мистецтві, спорті  і т. д. Оздоровлюючий вплив  такої йоги на людський організм доведений  науковцями. Йога – це дійсно унікальний подарунок від Індії всім людям будь-якої національності та релігії.

The post Коротко про Йогу first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Крім  хорошого сценарію з несподіваними вчинками персонажів, кіно зачаровує дивовижною музикою і неперевершеним візуальним оформленням. Актори справилися добре, їхня гра не завжди грандіозна, вона хороша і старанна. Чжан Імоу показує непросте життя чотирьох воїнів, майстрів бойових мистецтв III століття до. н. е. Слід зазначити, що бойові сцени грають другорядну роль в фільмі «Герой».

Кіно наповнене культурними символами, елементами традиційних  китайських релігійно-філософських вчень: даосизм, легізм, конфуціанство. Чжан Імоу показує єдність різних способів пізнання шляху, ми бачимо як воїни вивчають каліграфію, щоб вдосконалити власну майстерність. Одна  візуальна сцена втілює боротьбу двох свідомостей через битву  головних персонажів з незвичними іменами Безіменного і Неба. В ній герої, навіть літають, але тут важлива не фантастична лінія, а даоська ідея чистого розуму (серця), не затуманеного емоціями.

Найманий вбивця, який намагається вчинити замах на життя імператора, здійснює свій план дотримуючись всіх церемоній конфуціанства, його звертання, позиції, ритуали чіткі та конкретні. Цинь Шихуанді прагне об’єднати, щоб стати єдиним державним і релігійним лідером – сином Неба, як і передбачать китайські традиції. Його слуги і чиновники втілюють принципи легізму, який стверджує, що кожна людина має дотримуватись законів.

Всі персонажі – це скоріше не живі люди, а архетипи культури Китаю в III столітті до н. е. І музика, і природні пейзажі, і армії воїнів, і майстри бойових  єдиноборств створюють картину цілісної Піднебесної, не історичної, а такої, якої вона постає в вченнях: конфуціанства, даосизму, легізму. Крім глибоких смислів, фільм Чжана Імоу насичений цікавим сюжетом з різними, неочікуваними поворотами.

The post «Герой» (Ying xiong). Демонстрація образів культури Китаю в III ст. до. н.е. first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

За словами інформагентства «РІСУ» з посиланням на «Радіо Свобода», іноземець, що нині затриманий українськими правоохоронними органами, брав активну участь в релігійно-екстремістському огруповуванні «Джихадчилар», діяльність якої заборонена в багатьох країнах світу, оскільки порушує безпеку громадян і є причиною міжконфесійної ворожнечі.

Як повідомляє офіційний портал СБУ, вищезгаданий чоловік, ім’я якого залишається конфіденційним, «входив до структурного підрозділу джихадистів «Жамаат» і відповідав за вербування до терористичних лав нових послідовників.

Поширювати «Джихадчилар» за допомогою медіа простору і будь яких доступних форму комунікації, а також вербування планувалось на українській території.

Самі ж працівники Служби Безпеки України вирішують наразі питання екстрадиції і направлення терориста до органів державної безпеки Узбекистану. Нагадаємо, що діяльність джихадистів є результатом деформованого, невірного розуміння релігії ісламу. Уся робота, яку проводять релігійні екстремісти під іменем мусульманської релігії спростовується ісламськими вченими та богословами по всьому світі.

The post «Обережно, тероризм!»: СБУ затримала іноземця, що просував діяльність релігійних екстремістів first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

 Integration is also taken to mean the rapprochement, interpenetration, and shaping of common space: the economic space, the political space, the value space. Within this context, political integration is taken to mean not only a close cooperation between similarly structured states and societies at similar stages of their economic, social, and political development, as was the case in point in Western Europe after World War II; within this context, integration means the stronger states drawing smaller and developing countries into their orbit. In both cases, the political and economic elites on both sides act as the engines of the integration.

One should specifically dwell on the types and kinds of integration (global and regional, vertical and horizontal) and to consider integration and disintegration as mutually conditioned processes.

For instance, international economic integration (IEI) is an objective, conscious, and specifically directed process of rapprochement and mutual adjustments of national economies which have potential for self-regulation and self-development. It is based on the economic interests of countries with independent economies and international division of labor.

The kind of integration starts with direct economics ties (in production, in research and development, in technologies) at the level of the primary subjects of economic life; by developing both intensively and extensively, they provide for gradual merging of economies at the basic level. This process inevitably entails mutual adjustment of the economic, legal, fiscal, social, and other systems of the integrating states up to and including certain merging of managing bodies.

The post Disintegration and integration in the post-Soviet space: general description first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Книга Буття є частиною П’ятикнижжя Мойсея, тобто Тори. Тора, в свою чергу, є священною книгою Іудаїзму та найважливішою частиною ТаНаХу – сакрального тексту  Старого Заповіту. Варто зазначити, що книга Буття є частиною християнської Біблії.

Нам точно не відома дата написання цієї книги, проте іудейська традиція свідчить, що вона охоплює межі XV-ХІІІ століття до н.е. Сьогодні надзвичайно складно визначити дату написання Книги Буття, адже довгий час Тора побутувала в усній формі в лоні Іудаїзмі. Вважається, що найголовніші сцени книги Буття передавалася євреями усно, аж до моменту їхнього приходу в Ханаан після єгипетського полону.

Центральними темами книги Буття є:

Створення світу

Первородний гріх

Жертва Авраама

Обраність Євреїв

Народження Мойсея

Створення світу у книзі Буття є унікальним явищем, адже у ній чітко описується структура створення нашої планети і людини. Якщо у язичницьких традиціях створення світу відбувається хаотично, то у книзі Буття прослідковується чітка хронологія та структура. Крім того, концепція створення світу слугувала основним вченням для таких релігій як  іудаїзм, християнство, іслам та частково єзидизм. Важливим моментом цієї концепції є те, що Господь створив світ не для себе чи інших богів, що як правило зустрічається у язичницькій міфології, а для людини.

У сучасній науці точиться постійна дискусія, за який відрізок часу було створено світ. Науковці апелюючи до теології, стверджуючи таке: «Як так Ваш Бог міг створити світ за 5 днів, адже ми довели, що він створювався декілька мільйонів років?»

Теологи відповідають: «Для Бога не має хронології часу, тому 5 днів це скоріше декілька тисяч років». Хоча з точки зору здорового глузду, теорія великого вибуху абсолютно абсурдна. Адже великий вибух є всього лише теорією науковців, які не можуть усвідомити, що світ був створений Богом, тому і пишуть книги, щоб заперечити теологічну теорію. В тім концепція великого вибуху є всього лише припущенням, яка навіть не доведена науково, тому її можна назвати науково-фантастичною гіпотезою походження світу.

Варто також зазначити, що створення світу у книзі Буття є чітко проілюстроване, тобто чітко структуроване. Тут описується, що світ був створений поетапно. Головною кульмінацією наприкінці книги Буття є творення Богом людини як вершини божественного  творіння. Після створення світу Господь дав людині закон; 6 днів жити для себе та світу, а 7 день присвятити йому, тобто нашому Творцю.

Після створення світу Бог дав людині волю та свій захист, напочатку вона жила у раю без болі, голоду та холоду. Бог дав чоловіку Адаму і жінці Єві можливість розмножуватися та керувати світом, проте суворо заборонив їсти плоди з дерева пізнання Добра і Зла.

Первородний гріх – це моральне та духовне падіння чоловіка Адама і жінки Єви в очах Божих через непокірність і переступ Божої волі, недотримання ними заповідей, адже Господь перед цим дав їм практично абсолютну свободу, але вони не послухалися Його, споживши заборонений плід. Тут потрібно згадати, що велику роль у первородному гріху відіграв змій (у християнській та іудейській традиції Сатана, у мусульманській – Ібліс), він зумів спочатку спокусити Єву, а пізніше спокусив і Адама через Єву.

Таким чином Сатана від первородного гріха впливає своїми спокусами на людину всюди, тому що так вірять християни, іудеї та мусульмани. Наприклад у різних міфілогіях та етнічних релігіях спостерігається аналог Сатани. У Єзидизмі сатана виступає в образі  Архангела Малака Тауса, який не захотів підкоритися волі людини і відійшов від Бога, проте єзиди вірять, що він примириться з Богом. Незважаючи на те, що Сатана, (Диявол, Люцифер найбільш поширенні назви павшого Архангела), який спокусив перших людей на гріх і спокушає їх сьогодні, стали  виникали різноманітні богословські вчення, згідно яких навіть Диявол має шанс на Спасіння. Наприклад відомий середньовічний богослов та вчитель церкви Ориген вірив та розробив вчення про Апокатастасис.

Згідно з його вченням, Диявол має шанс на спасіння. Ориген стверджує: якщо Диявол прийде до Христа та покається у своїх власних  гріхах, то він буде прощенний. Крім того, за вченням Апокатастасісу, кожен живий та мертвий може мати  шанс на Спасіння, незважаючи на свої гріхи перед Богом та людьми. За це вчення рання церква засудила Оригена, і тому він був позбавлений  титулу Отця церкви, а також не був віднесений до сонму святих.

Сьогодні існує багато течій у християнстві, які навчають про первородний гріх та як його зректися. Одні навчають, що людина втрачає його під час хрещення, інші горять, що всі гріхи зважуються під час Христового Суду.

Жертва Авраама – одні із найдраматичніших історій Старого Заповіту, за якою  рідний батько готовий був принести свого сина у жертву Богові. У цій історії відбувається своєрідна дилема Авраама, як люблячого батька та вірного сина. З однієї сторони син, який був дуже бажаний, син від коханої дружини Сарри, син якого дав Господь, а з іншої сторони – любов до Бога. Який навчив Авраама істини. У книзі Буття22: 1 – 14 Господь наказує Аврааму взяти свого сина Ісака та принести в жертву. Авраам був вражений, адже він не думав, що Господь у такий спосіб вирішить випробувати його віру, але він не пішов проти волі Бога. Взявши свого сина він підготував все необхідне для його цілопалення. Авраам піднімає руку, щоб підпалити вогнище та принести свого рідного сина, в якого сльози на обличчі, який  дивиться на батька і розуміє, що вся влада у Бога. І раптом Господь зупиняє Авраама. Він  проявив свою милість до Авраама та до його роду і таким чином він нарік його бути отцем семітів. Відомо, що Ісаак став отцем ізраїльтян, а його син Яків був першим патріархом, а Ізмаїл став отцем – патріархом племені ізмаїлітів тобто сучасних арабів.

Жертва Авраама – це приклад любові до Бога. Людина готова пожертвувати усім, що любить і чим дорожить, заради Господа.

Обраність Євреїв є переломним біблійним сюжетом в історії життя євреїв. Євреї отримали право бути улюбленцями Бога, за те що вони поклонялися лише йому одному. Хоча, як пише Біблія, євреї зраджували довіру Бога, за що Господь неодноразово їх карав. Ми можемо згадати епізод із Йосипом, який був проданий у рабство своїми братами за 20 шекелей. Потрібно також зауважити, що християнство часто наводить паралель між Старим і Новим Завітом. У продажі Йосипа в рабство за 20  шекелів срібла потрібно бачити праобраз того як Іуда Іскаріот продав Христа за 30 срібних шекелів. У книзі Буття згадується про обрання єврейського народу для спасіння через Авраама – патріарха і ревного дотримувача   господніх наказів, якого Бог назначив патріархом над своїм народом та прабатьком всіх семітських племен. Після смерті Авраама обраний народ очолив патріарх Ісаак, що отримав владу від свого батька.

Хоча Ісаак вважався молодшим сином Авраама, а старшим тоді був Ізмаїл. Деякі науковці припускаються думки, що після смерті Авраама семітські племена були розділені на євреїв та ісмаїлітів (ісмаїліти – сучасні араби), звідси і розпочалася епоха обраності євреїв як народу Божого. Спочатку Йосип приводить євреїв у Єгипет, де робить їх на деякий час щасливими, а потім вони опиняються у полоні відразу ж за ним приходить епоха великого Мойсея – лідера, вождя, розумного військового полководця. Мойсей став першим,  хто розпочав епоху обрання  єврейського народу Богом.

Народження Мойсея відбулося у період єврейського полону, коли єврейський народ очікував на справжнього воїна – визволителя, героя, який би зміг звільнити їх від гніту єгипетського фараона.

Сучасна біблійна археологія стверджує, що Мойсей народився близько 1391 року до нашої ери в період правління 18- ї  династії єгипетських фараонів. Деякі науковці вважають, що звільнення євреїв відбувалося у період правління Ехнатона. До речі Ехнатон запровадив у Єгипті віру в єдиного Бога Атона і проголосив себе пророком цього божества, тому деякі біблійні археологи припускають, що Ехнатон не міг відпустити євреїв через свої релігійні переконання, адже вважав себе пророком Бога Атона.

Народження Мойсея відіграє величезне значення у житті кожного єврея, адже Мойсей вивів народ Ізраїля з Єгипту і привів до Землі Обітованої. Велику роль Мойсей  відіграє і для християн, адже ж він є першим хто приніс людям 10 заповідей. Мойсей започаткував епоху священства, так як його рідний брат Аарон став основоположником династії священиків.

Якщо ми проаналізуємо книг Буття, то побачимо, що це не проста книга, вона  розповідає та дає відповіді людині:як виник світ, хто були перші люди, про первородний гріх, а головне  у ній описується боротьба добра і зла, любов Божа та випробування людини вірою. Тому ми можемо точно сказати, що книга Буття це є своєрідний буквар для християн та іудеїв.

Книга Буття це своєрідна книга історії нашого існування!

Ігор Дмитрук

Джерело: портал Філософія і Релігієзнавство

The post Історія Біблії. Книга Буття first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.