Типи вимирання

У біології розрізняють фонове та масове вимирання.
Перше – це постійне, повільне зникнення видів унаслідок природних процесів: змін клімату, географічних бар’єрів, конкуренції або еволюційної деградації популяцій. У середньому в нормальному еволюційному темпі зникає від одного до п’яти видів щороку.

Масові вимирання — це короткочасні, але катастрофічні події, коли за геологічно короткий проміжок часу зникає значна частина живих організмів. Історія Землі знає п’ять таких криз:

Ордовиксько-силурійське (≈443 млн р. тому) — загибель 85% морських видів.

Девонське (≈360 млн р. тому) — зникнення більшості рифоутворюючих організмів.

Пермське (≈252 млн р. тому) — наймасовіше вимирання, яке знищило до 90% усіх видів.

Тріасове (≈201 млн р. тому) — звільнило екологічні ніші для еволюції динозаврів.

Крейдяно-палеогенове (≈66 млн р. тому) — знамените зникнення динозаврів, імовірно спричинене падінням астероїда та вулканізмом.

Сьогодні шосте масове вимирання вже розпочалося, і головною його причиною є діяльність людини.

Антропогенне вимирання

Вирубка лісів, урбанізація, інтенсивне сільське господарство, забруднення, надмірний вилов риби, браконьєрство й торгівля дикими тваринами призвели до втрати середовищ існування для тисяч видів.

Сьогодні темпи зникнення оцінюються у 1000–10 000 разів вищими, ніж природні.

Наслідки

Зникнення одного виду часто тягне за собою загибель інших. Це підриває екосистеми, продовольчу безпеку людини й природний захист від хвороб. Руйнування коралових рифів, наприклад, зменшує здатність океану поглинати вуглець, посилюючи глобальне потепління.

Данило Ігнатенко

The post Вимирання: біологічна неминучість і загроза майбутньому планети first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.