Дуже мало відомо про інші кандидатури,  про яких ніхто відкрито  не  пише, не говорить як про претендентів, що можуть стати головою  помісної православної церкви в Україні.  Абсолютна більшість експертів, політиків, православних вірян  віддає перевагу  патріарху Філарету, але  чи є він особою, яка може об’єднати  українських православних ?

Саме це питання є важливим сьогодні. Прослідковуючи біографію, діяльність патріарха Філарета можна  з впевненістю сказати, що він є тією людиною, яка  вже увійшла  в історію України  як духовний отець і лідер усього українського народу, не тільки  православних, протестантів, а й представників інших релігій.    Патріарха Філарета можна поставити  на  першу ступінь разом з патріархом Любомиром Гузаром – предстоятелем української греко-католицької церкви.

Багато інформаційних війн за 27-28 років  відбулося в нашій країні  між Московським патріархатом в Україні та українською православною церквою Київського патріархату,  а ще завжди існувала і третя сторона – українська автокефальна православна церква. Ворожнеча між трьома юрисдикціями  спричинила  не тільки  непримиренність між православним  духовенством, священиками, єпископами, а й простими мирянами. І якщо сто відсотків парафіян УПЦ КП зараз кажуть, що без усіляких альтернатив  патріарх Філарет  має стати   керівником об’єднавчої православної церкви в Україні, то для абсолютної більшості вірян  української православної церкви Московського патріархату, української автокефальної православної церкви таке твердження і кандидатура  не є зовсім зрозумілою, тому що  прихожани цих церков вважають, що саме патріарх Філарет  «розділив»  православну церкву в Україні, тому для багатьох людей – це не однозначна постать.

Не одним патріархом Філаретом .

Споконвіку у православній церкві вагому роль відігравали патріарші  адміністратори, які як правило після смерті предстоятеля обиралися  місцеблюстителями. Місцеблюститель це посада, яка де-факто вже приносить додаткові голоси у виборі претендента у  патріархи, адже місцеблюститель є виконуючим обов’язки предстоятеля на період вибору нового патріарха, а також це дозволяє стати кандидатом на престол. Ми можемо згадати недавні приклади коли місцеблюстителі в РПЦ ставав фактично автоматично патріархом. Коли 17 квітня 1970 року  помер патріарх Московський Алексій І тоді  місцеблюстителем став митрополит Пімен, який був 2 червня 1970 року обраний патріархом Московським. Цікавим моментом в історії РПЦ стало те,  після смерті патріарха Пімена, місцеблюстителем став митрополит Київський Філарет (Денисенко), але вочевидь через його українську національність він не був обраний. Натомість обрали новим патріархом Алексія ІІ. І після смерті Алексія ІІ, місцеблюстителем став митрополит Кирил, який став теж патріархом. На  посаду  глави Української  Помісної церкви від УПЦ КП  може претендувати  митрополит Епіфаній – ректор Київської православної богословської  академії, патріарший адміністратор. Митрополит Епіфаній уже давно став найбільш вирогідним спадкоємцем патріарха Філарета. Є ще й архієпископ Євстратій Зоря, але в нього мало шансів.  Натомість велику популярність серед вірян і єпископату має   керівник  Волинської єпархії – митрополит Луцький і Волинський  Михаїл (Зінкевич),  завдяки якому  потужно розвиваються  парафії  УПЦ КП на Волині.

Не виключається претендування  на посаду патріарха єдиної української помісної церкви – ректора Львівської православної богословської академії Димитрія, митрополита  Львівського і Сокальського.  Зокрема виокремлюється ще одна прихована фігура – Іларіон, архієпископ Рівненський і Острозький, голова зовнішніх церковних зв’язків УПЦ КП.

Варто згадати  і московського патріарха Кирила, який також був  головою відділу зовнішніх церковних зв’язків.  Усім відомо, що після  його смерті  патріархом Російської православної  церкви імовірно стане  митрополит  Іларіон Алфєєв, який є головою зовнішніх зв’язків РПЦ.  Така посада голови зовнішніх зв’язків є родючою  і корисною в амбіціях патріаршества. Потрібно також пам’ятати, що авторитет патріарха Філарета дуже вагомий серед духовенства та вірян УПЦ КП, і навряд єпископи подадуть свої кандидатури, якщо першим хто подасть свою кандидатуру буде Філарет.

Хто кандидат від УАПЦ ?

Українська автокефальна православна церква є найдрібнішою серед трьох церков і в ній відсутня потужність як  в київському та  московському патріархаті. В тім послуговується чисельністю парафій і має вплив  на Галичині, зокрема розвинені  Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська єпархія. Львівську та Тернопільську єпархію очолює предстоятель –митрополит Макарій. Нараховується п’ятсот парафій на Галичині.  най вірогіднішою кандидатурою від УАПЦ є Макарій. Хоча можна виділити, що імовірним кандидатом від УАПЦ може стати єпископ Карпатський Віктор (Бедь), який є відомим науковцем, громадським діячем, ректором Карпатського Університету, а також має тісні зв’язки з проукраїнським крилом духовенства УПЦ МП.

Чи стане патріархом єпископ з УПЦ МП ?

Крім того, у Московському патріархаті є незначна частина духовенства, яка прийматиме участь в Об’єднавчому соборі.  Тим не менше, духовенство, яке відстоювало  інтереси Москви ніколи не відмовиться від тих церковних посад, які були нею запропоновані. Все зрозуміло люди, політики, нагнітання ситуації.  По крайній мірі,  серед старих  кадрів можуть знайтися  молоді, насамперед  архієпископ Олександр Драбинко – досвідчений, грамотний, інтелектуальний,  який  міг би консолідувати  українське православ’я.  Але  він надто молодий. Хорошою альтернативою може стати Митрополит Симеон Вінницький і Барський, який має тісні зв’язки з президентом Петром Порошенком та прем’єр міністром Володимиром Гройсманом. Також в українських ЗМІ часто з’язвляються публікації у яких говориться про те, що кандидатом від УПЦ МП може стати митрополит Софроній (Дмитрук), який має давно вже тверду проукраїнську позицію, але останній заяви його про, те що він проти кандидатури патріарха Філарета, навряд чи дозволять йому розраховувати на те, що він стане патріархом. І навряд Софроній Дмитрук буде подавати свою кандидатуру. Поки відомо, що від УПЦ МП лише три єпископи, які ніби точно будуть приймати участь в об’єднавчому соборі, але хто зна скільки насправді приїде на цей собор архієреїв, адже можливо, що більшість єпископів, вагаються або бояться публічно заявляти свою позицію. Незважаючи на це зрозуміло, що після об’єднавчого собору значна кількість духовенства УПЦ МП, перейде в об’єднану церкву.

Головне, щоб об’єднавчим собором  була вибрана гідна кандидатура, людина,  яка  буде вливатися  між  православними  сторонами.  Для цього християнам слід себе берегти, адже ніяка релігія і церква не варті  людського життя.

ДІ

The post Хто стане главою (патріархом ) об’єднаної Української Помісної Православної церкви ? Список можливих претендентів від УПЦ КП, УПЦ МП та УАПЦ. first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Захід, що мав нагоду відбутися 3-4 лютого 2018 року, долучив також представників інших віросповідань; мали змогу побувати представники депутатського корпусу та політиків.

Зі словами привітання звернувся заступник міністра молоді та спорту України Олександр Ярема. Отримала молодь і патріарше благословення Філарета на проведення заходу.

Релігійна міжконфесійна комунікація також стояла на меті заходу, оскільки кредо церковного зїзду – пошук методів суспільно-активної діяльності не зважаючи на релігійні розбіжності.

Привітати учасників та розповісти про свою духовну діяльність, а також спільні зусилля та наміри щодо майбутнього мав можливість Артур Томашевський, місцевий служитель Римо-католицької церкви. Активно приєднався зі словами Божих благословень і Юрій Кулакевич – завідувач зовнішніх та міжнародних зв’язків Церкви християн віри євангельської п’ятидесятників.

На фоні виконананої кримськотатарської пісні «Учма-буль, буль» Арсенем Ісмадіновим,  виступив Муфтій Духовного управління мусульман України шейх Тамім Ахмед.

Доповнили атмосферу українські пісні, виконані заслуженою артисткою України Ярославою Руденко та представницею дитячого конкурсу Євробачення-2016 Софією Ролею.

Організатори запевняють, що подібні заходи допомагають молоді непохитно триматись християнської віри за будь яких обставин, будувати перспективне, міцне громадянське суспільство, а також сприяти розвитку міжконфесійних відносин в українській сучасній палітрі.

The post Православна молодь Київського Патріархату на з’їзді запросила представників інших конфесій first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

За повідомлення інформаційного порталу «РІСУ» з посиланням на «Крим. Реалії», російські силовики порушуючи норми міжнародного права і перебуваючи на території анексованого Російською Федерацією Кримського півострова, опечатали частину приміщень храму святих рівноапостольних князів Ольги та Володимира. Храму, який згідно статуту юридичної особи належав УПЦ Київського патріархату, було завдано матеріальних збитків і порушено права віруючих на колективну релігійну діяльність.

За словами Архієпископа Сімферопольського і Кримського УПЦ КП Климента, Європейський суд з прав людини підтримав заяву віруючих і зареєстрував її.

«Події в серпні, ще більше згуртували громаду, люди розуміють, що в будь-який момент можуть закрити Церкву», зауважує Предстоятель Київського Патріархату в Криму. Оскільки проживаюча в окупованому Криму сімферопольська громада не уявляє свого життя без літургії, причастя та молитви, діяти потрібно було негайно.

«Я дякую Богові за все», – такими словами  церковний голова висловив сподівання на покращення духовної ситуації в непростих політичних умовах.

Нагадаємо, що наприкінці серпня минулого року, за підтримки російських силовиків та рішенням місцевого суду, із сімферопольського храму УПЦ КП було вивезено церковне начинння. Самі ж парафіяни де-факто втратили можливість відвідувати богослужіння, а щодо архієпископа Климента, російські силовики застосували фізичну силу і не впустили до храму.

The post Європейський суд з прав людини підтримає вірян Київського Патріархату в Криму first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.