Традиційна культура

У Непалі вони живуть в більшості у районі Солу-Кхумбу, що розташований у Гімалаях. Цей район ділиться на два підрегіони: Кхумбу, на висоті 3700–4300 метрів із високогірними пасовищами, та Солу, на висоті 2400–3100 метрів. Кхумбу простягається від тибетського кордону на сході до річки Бхотекосі на заході.

Назва «шерпа» (іноді вимовляється як «шарва») означає «східний житель» і вказує на їхнє походження з Кхаму, східного Тибету. Міграція шерпів у сучасні регіони почалася у XV столітті, і вони займалися торгівлею (сіль, вовна, рис), скотарством (яки, корови) та землеробством (картопля, ячмінь, гречка).

Культура шерпів тісно пов’язана з тибетським буддизмом, переважно сектою Ньїнґма (Червоні Капелюхи), проте практики часто поєднують буддизм із анімізмом. Соціальна структура базується на клановій системі (ру), де спадщина визначається патрилінією, а всі шерпи належать до одного з 18 кланів.

Шерпи та альпінізм

У сучасному значенні термін «шерпа» застосовується до етнічних груп регіону, які володіють винятковими навичками альпінізму та трекінгу. Хоча до XX століття шерпи не піднімалися в гори, тому що  вважали їх домівками богів, однак, згодом альпінізм став важливим способом життя. Проте вони зберігають глибоку повагу до гір і оберігають їх від осквернення та забруднення.

Данило Ігнатенко

The post Народ шерпа: культура, історія та роль у гірському альпінізмі first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Хронологія життя Далай-лами XIV

• 1935: Народження в Такцері, регіон Амдо, Тибет.
• 1935: Визнання втіленням 13-го Далай-лами.
• 1940: Інтронізація як 14-го Далай-лами в Лхасі.
• 1950: Прийняття повноважень глави держави Тибет.
• 1959: Втеча до Індії після китайського вторгнення.
• 1987: Презентація «Плану миру з п’яти пунктів».
• 1988: Запропонований «середній підхід» до тибетсько-китайських відносин.
• 1989: Нагородження Нобелівською премією миру.
• 2011: Відхід з посади голови уряду Тибету у вигнанні.
• 2012: Нагородження Темплтонською премією.

Догмати тибетського буддизму

Тибетський буддизм, який традиційно процвітає не лише в Тибеті, а й у Монголії, Непалі, Бутані, Сіккімі та інших регіонах, базується на вірі в реінкарнацію високорозвинених релігійних учителів. Вони повертаються у світ після смерті, керуючись співчуттям до всіх живих істот. Одним із найважливіших таких учителів є Далай-лама, чий родовід сягає XIV століття. Третя інкарнація цієї фігури, Сонам Ґ’ятсо (1543–1588), отримала титул Далай-лами («Учитель океану») від монгольського вождя Алтан-хана у 1580 році. Перші два Далай-лами були визнані посмертно.

До XVII століття Далай-лами стали провідними релігійними лідерами секти Гелугпа (Жовті капелюхи), однієї з чотирьох основних шкіл тибетського буддизму. У 1642 році 5-й Далай-лама отримав політичну владу над Тибетом, і з тих пір Далай-лами залишалися духовними та політичними лідерами країни до втечі 14-го Далай-лами у 1959 році.

13-й Далай-лама помер у 1933 році, і відповідно до традиції, пошуки його наступника розпочалися через кілька років. У 1937 році пошукова група вирушила до регіону Амдо, де зустріла хлопчика на ім’я Лхамо Тондуп, сина фермерів. Після серії випробувань, включаючи впізнання особистих речей попереднього Далай-лами, Лхамо Тондуп був визнаний його втіленням. У 1940 році він був інтронізований як 14-й Далай-лама в Лхасі.

Політична діяльність та вигнання

У 1950 році Китай вторгся до Тибету, що призвело до політичної кризи. Далай-лама XIV змушений був взяти на себе роль глави держави у віці 15 років. У 1959 році, після невдалого повстання проти китайської окупації, він втік до Індії, де заснував уряд Тибету у вигнанні.

Протягом десятиліть він активно захищав права тибетського народу, пропонуючи мирні рішення конфлікту. У 1987 році він представив «План миру з п’яти пунктів», а в 1988 році запропонував «середній підхід» до тибетсько-китайських відносин, який передбачав автономію Тибету в межах Китаю.

Світове визнання та нагороди

Далай-лама XIV здобув всесвітнє визнання як символ миру, ненасильства та духовності. У 1989 році йому було присуджено Нобелівську премію миру за його зусилля у боротьбі за свободу Тибету. У 2012 році він отримав Темплтонську премію за внесок у розвиток духовності.

Данило Ігнатенко

The post Далай-лама XIV: життя, духовність та боротьба за свободу Тибету first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Білль, якщо отримає схвалення як на Капітолійському пагорбі, так і у Білого дому, заборонить Пекіну відкривати нові консульства на американській землі до тих пір, поки Вашингтону не дозволять створити своє дипломатичне представництво в Лхасі, столиці Тибетського автономного району. Закон «зміцнить підтримку з боку США тибетського народу, який бореться за права людини, релігійну свободу і справжню автономію», – заявив член Палати представників Джеймс Макговерн, який вніс законопроект.

Документ також проголошує, що реінкарнація Далай-лами – це релігійне рішення, яке повинен приймати тибетський народ. А китайські чиновники, які втрутяться в процес пошуку і затвердження його спадкоємця, повинні бути покарані. Як зазначає газета Taiwan News, білль висунули депутати обох палат.

Традиційно спадкоємця знаходять послушники, керуючись знаками понад і своїми баченнями. Але в 2011 році МЗС Китаю заявив, що тільки уряд Пекіна може контролювати процедуру призначення Далай-лами. Ніякий інший кандидат не буде визнаний. Таким чином, проблема знайшла геополітичне звучання.

Далай-лама відмовився від поста глави уряду Тибету у вигнанні. Він більше не політичний лідер. І зараз, як і раніше, повторює, що зовсім не виступає за незалежність Тибету. Хоче, щоб цього краю надали справжню автономію. Проте в Пекіні продовжують називати його розкольником і сепаратистом.

Правозахисники і емігрантські організації тибетців в США спонукають конгресменів прийняти жорсткі закони і домогтися, щоб питання про придушення релігійних свобод перед Китаєм поставила адміністрація президента Дональда Трампа. Причому в Конгресі обговорюється не тільки тибетський білль, але й пропозиції накласти санкції на Пекін за переслідування мусульман в Сіньцзяні, за кроки, спрямовані на те, щоб урізати автономію Гонконгу.

Джерело: Газета Независимая

The post США хочуть перешкодити Китаю обрати наступного Далай-ламу first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.