Археологічні особливості

Залишки міста зосереджені в двох окремих групах на протилежних кінцях невисокого хребта. Сучасні дослідження свідчать, що первісна міська територія сягала щонайменше 8 квадратних кілометрів, і, ймовірно, тут проживало кілька десятків тисяч мешканців. Головний громадський центр утворює велика площа, з одного боку якої височіє п’ятиступенева храмова піраміда, ймовірно, присвячена богу Кецалькоатлю. Поруч розташовані палацовий комплекс, ще два храми-піраміди і два майданчики для гри в традиційну мексиканську гру, схожу на бейсбол.

На іншому кінці хребта міститься другий великий громадський центр, що свідчить про складну організацію міського простору.

Мистецтво і архітектура

Стиль архітектури Тули яскраво виражений у головній храмовій піраміді та пов’язаних з нею спорудах. Хоча сама піраміда не надто велика, її багате оздоблення досить деталізоване. П’ять терас були прикрашені фризами з розписами та скульптурами котячих і собачих фігур, хижих птахів, які пожирають людські серця, а також людських облич, що визирають із пащ змій. Вершина піраміди містила двокімнатний храм із чотирма колонами, вирізьбленими у вигляді воїнів заввишки близько 4,6 метра. Воїни прикрашені специфічними натільними прикрасами, що є характерним елементом тульського стилю.

Політичний і релігійний центр

Від головної піраміди вузька алея веде до залишків палацу правителя, розкопки якого виявили великі зали з лавами, троном і світловим колодязем, а також багаточисельними колонами, що підтримували дах.

Мистецтво й архітектура Тули мають помітну схожість із стилем Теночтітлана — столиці ацтеків. Це свідчить про тісні культурні та ідеологічні зв’язки між двома народами.

Данило Ігнатенко

The post Тула: стародавня столиця тольтеків first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.