<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>трансатлантична работоргівля &#8211; Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія</title>
	<atom:link href="https://wakeupmedia.info/tag/transatlantychna-rabotorgivlya/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://wakeupmedia.info</link>
	<description>Аналітичні та пізнавальні статті про історію, науку, мистецтво та психологію</description>
	<lastBuildDate>Sun, 05 Oct 2025 10:31:57 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=7.0.1</generator>

<image>
	<url>https://wakeupmedia.info/wp-content/uploads/2024/01/cropped-unnamed-1-32x32.png</url>
	<title>трансатлантична работоргівля &#8211; Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія</title>
	<link>https://wakeupmedia.info</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Аболіціонізм: боротьба за свободу і права людини</title>
		<link>https://wakeupmedia.info/abolitsionizm-borotba-za-svobodu-i-prava-lyudyny/?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=abolitsionizm-borotba-za-svobodu-i-prava-lyudyny</link>
					<comments>https://wakeupmedia.info/abolitsionizm-borotba-za-svobodu-i-prava-lyudyny/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[admin]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 05 Oct 2025 10:31:57 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Історія]]></category>
		<category><![CDATA[аболіціонізм]]></category>
		<category><![CDATA[Вільям Вілберфорс]]></category>
		<category><![CDATA[Громадянська війна в США]]></category>
		<category><![CDATA[просвітництво]]></category>
		<category><![CDATA[рабство]]></category>
		<category><![CDATA[соціальні реформи]]></category>
		<category><![CDATA[трансатлантична работоргівля]]></category>
		<category><![CDATA[Фредерік Дуглас]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://wakeupmedia.info/?p=10719</guid>

					<description><![CDATA[<p>Рабство існувало протягом століть у різних культурах, однак у XVIII–XIX століттях сформувався рух, який поставив за мету покласти край цій системі. Передумови виникнення руху У Західній Європі та Америці рабство сформувалося на базі економічних інтересів колоній. Починаючи з XV століття, португальці активно торгували африканцями, а згодом до процесу долучилися інші європейські держави. Протягом XVI–XIX століть [&#8230;]</p>
<p>The post <a rel="nofollow" href="https://wakeupmedia.info/abolitsionizm-borotba-za-svobodu-i-prava-lyudyny/">Аболіціонізм: боротьба за свободу і права людини</a> first appeared on <a rel="nofollow" href="https://wakeupmedia.info">Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Рабство існувало протягом століть у різних культурах, однак у XVIII–XIX століттях сформувався рух, який поставив за мету покласти край цій системі.</p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Передумови виникнення руху</strong></h2>
<p><img fetchpriority="high" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-10720" src="https://wakeupmedia.info/wp-content/uploads/2025/10/power-5508641_640.jpg" alt="power 5508641 640" width="640" height="425" title="Аболіціонізм: боротьба за свободу і права людини 2" srcset="https://wakeupmedia.info/wp-content/uploads/2025/10/power-5508641_640.jpg 640w, https://wakeupmedia.info/wp-content/uploads/2025/10/power-5508641_640-300x199.jpg 300w, https://wakeupmedia.info/wp-content/uploads/2025/10/power-5508641_640-602x400.jpg 602w" sizes="(max-width: 640px) 100vw, 640px" /><script type="application/ld+json">{"@context":"https://schema.org","@type":"ImageObject","url":"https://wakeupmedia.info/wp-content/uploads/2025/10/power-5508641_640.jpg","width":"640","height":"425"}</script></p>
<p>У Західній Європі та Америці рабство сформувалося на базі економічних інтересів колоній. Починаючи з XV століття, португальці активно торгували африканцями, а згодом до процесу долучилися інші європейські держави. Протягом XVI–XIX століть близько <strong>12 мільйонів африканців</strong> були насильно перевезені до Америки для роботи на плантаціях.</p>
<p>Масштаби і жорстокість рабства поступово викликали моральне обурення у Європі. Ідеї <a href="https://wakeupmedia.info/epoha-prosvitnytstva-triumf-rozumu-nauky-i-lyudskoyi-svobody/"><strong>Просвітництва</strong></a>, які проголошували природні права людини, а також критика з боку релігійних громад (зокрема квакерів), стали основою для формування руху за скасування рабства.</p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Початки аболіціонізму</strong></h2>
<p>У другій половині XVIII століття моральне несхвалення рабства стало масовим явищем. Відоме судове рішення <strong>Гранвіла Шарпа (1772)</strong> у Британії визнало, що рабство суперечить англійському законодавству. Водночас у США між 1777 і 1804 роками усі північні штати поступово скасували рабство.</p>
<p>Британські аболіціоністи <strong>Вільям Вілберфорс</strong> і <strong>Томас Кларксон</strong> домоглися заборони ввезення рабів до колоній у 1807 році. В США того ж року було заборонено імпорт рабів, хоча це ще продовжувалося кілька десятиліть.</p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Рух набирає сили</strong></h2>
<p>До 1838 року рабство було скасовано у <strong>Британській Вест-Індії</strong>, а через десять років — у французьких колоніях. У США боротьба за скасування рабства була складнішою, адже рабство стало економічною та соціальною основою Півдня. Південні штати розвивали бавовняну економіку та захищали «своєрідну інституцію», називаючи рабство морально виправданим.</p>
<p>Водночас аболіціоністи вимагали негайного скасування рабства. Рух залишався різноманітним: одні діяли радикально, інші — помірковано, вважаючи за краще поступову реформу. Серед аболіціоністів були білі реформатори та колишні раби, які на власному досвіді знали цей жах.</p>
<h2 style="text-align: center;"><strong>Політична боротьба </strong></h2>
<p>У середині XIX століття Закон Канзасу-Небраски (1854) дозволив розширення рабства на західні території, що викликало формування <strong>Республіканської партії</strong> проти рабства.</p>
<p>Збройні дії аболіціоністів підвищили напруження між Північчю та Півднем. Обрання <strong>Авраама Лінкольна</strong> президентом у 1860 році стало каталізатором Громадянської війни (1861–1865), яка привела до скасування рабства в США.</p>
<p>Після США міжнародний тиск сприяв скасуванню рабства в останніх колоніях Латинської Америки: на <strong>Кубі (1880–1886)</strong> та в <strong>Бразилії (1883–1888)</strong>. До кінця XIX століття рабство як легальна інституція в західному світі зникло.</p>
<p><strong>Данило Ігнатекно</strong></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>The post <a rel="nofollow" href="https://wakeupmedia.info/abolitsionizm-borotba-za-svobodu-i-prava-lyudyny/">Аболіціонізм: боротьба за свободу і права людини</a> first appeared on <a rel="nofollow" href="https://wakeupmedia.info">Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://wakeupmedia.info/abolitsionizm-borotba-za-svobodu-i-prava-lyudyny/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
