Саундтрек – дивовижний, особливо мелодія Леонарда Коена “Nevermind”. Зачаровує прекрасний голос співачки Лєри Лінн в піснях «The Only Thing Worth Fighting For», «My Least Favorite Life». Операторська робота Найджела Блека надає певної таємничості в простій і печальній історії. Найсильнішою стороною другого сезону серіалу «Справжній детектив» є драма  життя головних героїв: Френка, Рея, Антігони. Персонажі не завжди роблять «правильні вчинки», вони постійно ведуть боротьбу з своїми слабкостями і пороками.

Дивлячись перші серії несподівано зауважуєте, що трапилось, що за персонажі та для чого це все. Поступово нас ведуть запутаними шляхами. Врешті решт корупція, яка невіддільна від влади реалізовує себе в насиллі. Кожна людина в другому сезоні винна, але в героїв з’являється шанс виправитись. Хоч починається серіал повільно, в останніх двох серіях він розкривається в всій красі, персонажі реалізують свої справжні цінності й бажання.

Повільне розгортання історії, навіть місцями нудне, дозволило деяким критикам звинуватити сценаристів проекту надмірній надуманості, не про робленості. Зауваження не зовсім справедливі. Переглядаючи серії, видно старанність Ніка Піццолато і Скотта Лассера.

Вас чекає драйвовий екшн, його мало, але він втілений вдало. Складні рішення в проблематичних ситуаціях характеризуються нелегким вибором. Роздуми над долями  Френка, Антігони, Рея, Пола Вудро наповнені трагічністю. Кожний сюжетний поворот поєднується в фіналі, який міг трапитись в будь-якій країні. Самотність, відчай, смерть концентрується в цій драматичній життєвій історії. Вісім серій другого сезону серіалу «Справжній детектив» утворюють цілісний твір, який не потребує  безкінечних продовжень чи франшиз!

The post Другий сезон серіалу «Справжній детектив» (True detective) first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Проект Вінса Гіллігана оцінили такі світові режисери, як Бернардо Бертолуччі, Девід Лінч, сценаристи і письменники Стівен Кінг, Джордж Мартін. Серіал залишиться в історії цілісним проектом з хорошим фіналом. Легендарний актор Ентоні Хопкінс настільки був вражений, коли подивився «Breaking Bad», що написав листа головному виконавцю ролі Волтера Уайта – Браяну Кренстону. В ньому було багато похвал. Твір Вінса Гіллігана порівнювався з античною трагедією, драмами Вільяма Шекспіра, а сам серіал, був названий кращим, з того, що виходило на телебаченні. Найдивніше те, що кожне слово, яке написав сер Ентоні Хопкінс відповідає дійсності.

«Breaking Bad» неможливо оцінювати окремо, ділячи його на частини, хоч і серіал має п’ять сезоні (5-тий розділений на два окремих), але він цілісний проект. Для того, що проникнути ся шедевром Вінса Гіллігана, необхідно дивитися весь серіал, не пропускаючи жодної серії. В першому сезоні ми зустрічаємо ображеного геніального шкільного вчителя хімії містера Уайта. Він має сина інваліда, чекає на народження дочки, змушений підпрацьовувати на заправці і на додачу в нього знаходять рак. Чоловікові вже 50 років, життєвих перспектив мало, а минулі можливості назавжди втрачені.

Аналізуючи весь серіал, ми розуміємо, що трагічним існування Уолтера Уайта було одразу, хоч перший сезон подавав ці події, як чорну комедію. Йдучи на крайні міри, сім’янин вирішує варити метамфетамін, обирає собі напарника (колишнього учня) Джесі Пінкмана. Так починається шлях перетворення невдахи в кримінального генія і наркобарона Хайзенберга. Кожний наступний сезон дивує. З позитивного героя, яким був персонаж, він стає антигероєм, а згодом і головним злодієм. Вся ця історія відбувається протягом двох років.

Браян Кренстон феноменально зіграв містера Уайта. Актор раніше був задіяний в комедійному серіалі «Малкольм в центрі уваги», в проекті Вінса Гіллігана він змінювався до непізнаваності. Кожне слово, міміка, жест Хайзенберга – свідчили  про небезпеку, персонаж вселяв жах. Спочатку колишній вчитель здався обставинам, вибрав слизький шлях, що забезпечити життя сім’ї після  його смерті, згодом він все більше занурювався в темряву і отримував задоволення від влади. Містер Уайт перемагає всіх конкурентів, ніщо не могло зупинити «геніального» злодія.

Не тільки Браян Кренстон успішно справився з роллю. Всі актори відмінно зіграли. Аарон Пол втілив персонажа напарника Хайзенберга Джессі Пінкмана. Наркоман, нервовий, психічнонестабільний підопічний варить метатмфетамін  з своїм вчителем. З кожним днем, він сильніше піддається впливу Уолтера Уайта. Будь-яка пасивність, активність псує психіку молодого чоловіка. Джессі показується непоганою людиною, але слабкою, його залежність від Хайзенбергера нагадує наркотичну залежність.

Анна Ган грає дружину містеру Уайта – Скайлер. Спочатку впевнена в собі жінка контролює життям вчителя хімії, але згодом вона починає підкорятися диктатурі злодія. Глядачі розуміють, що жінка наркобарона живе з психопатом, який нікого не пожаліє з тих, хто стоять на його шляху. Сімейна ситуація стає трагедією. Дін Норріс грає безкомпромісного копа, чоловіка сестри Скайлер, який розшукує відомого Хайзенберга. Джанкарло Еспозіто перетворився в раціонального, хитрого, контрольованого наркобарона Густава Фрінга. Боб Одкерк грає іронічного адвоката Сола Гудмана. Джонатан Бенкс демонструє на екрані кіллера Майка.

Сюжет, прописані персонажі, неочікувані сценарні повороти – прекрасні. Хайзенберг відрізняється від Уолтера Уайта. Кожна фраза, інтонація звучить, наче загроза. Той, до кого звертається «кримінальний геній» більше не відчуває себе в безпеці. Монологи Браяна Кренстона дійсно шекспірівські. З кіногероїв,  колишній вчитель схожий на Майкла Карлеоне з «Хрещеного Батька». Тихий, скромний, хороший сім’янин  Уайт перетворився в злочинця, який знищить кожну перепону на шляху створення власної кримінальної імперії.

Він Гілліган ілюструє в серіалі приказку про благі наміри, якими будується  дорога в Пекло. Виникає ситуація, коли Уолтер хоче відректися від злочинів, але всі вчинки, які він здійснював для перемоги над конкурентами в наркобізнесі, не дозволять вийти чистим. Шляху назад немає, тим все трагічнішою стає історія наближаючись до свого закінчення. Безкомпромісний фінал руйнує будь-які надії на хороше життя. Персонажів чекає лиховісна розплата. Навіть завершальні, правильні вчинки містера Уайта не допоможуть його зіпсутій душі.

В серіалу немає недоліків. Операторська робота, монтаж, саундтрек, композитор – створюють  цілісну картину. «Breaking Bad» породжує  багато роздумів, стосовно совісті, морального стержня, гуманності. Що передувало перемінам, які відбулися з містером Уайтом? Уважний глядач побачить, що вся прихована агресія, образа, егоцентризм були приховані в вчителеві хімії ще на початку першої серії. Екстремальні події максимально реалізували його зловісний потенціал. Чи легко з хорошої людини стати нехорошою?

Вибір, який зробив Уолтер забруднив його душу.  Вся історія Уайта – вчить  нас робити правильні уроки на життєвому шляху. Спокуси, які були над вчителем хімії полонили його. Егоцентризм розростався, впевненість в власній безкарності, бажання влади над іншими досягало максимуму. Перетворення в злого наркобарона  відображалося в поставі, обличчі, голосі. Хайзенберг втілював небезпеку, загрозу, владу, ті, хто  не слухалися його наказів, могли розпрощатися з світом

«Breaking Bad» не є безкінечною франшизою, тому, історія завершується завершується, розплата чекає на всіх персонажів. Остання серія вийшла чудовою, вона вдало поєднує сцени насилля, чорний гумор, драму, яка досягає максимального проявлення. Всі сюжетні повороти сходяться, Хайзенбергеру виповнюється 52, рак, який відступав раніше повернувся. Останні хвилини серіалу – неперевершені, безкомпромісні вчинки під ностальгічні мотиви пісні «My baby blue» Badfinger і поломані долі людей. Настає Невідворотність, Розплата, Трагічність. Все! «Breaking Bad»  заслуговує оплесків стоячи від кожного глядача, хто додивиться його. Браво творцям цього шедевру!!!

The post «Breaking Bad» (2008-2013). Незабутня історія Містера Уайта first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Фільм заслуговує на всі премії, які він отримав: чотири Золотих Глобуси, нагороду Венеціанського кінофестивалю за кращий сценарій, гран-прі Гентського (Бельгія) міжнародного кінофестивалю, п’ять премій Британської академії кіно і телевізійних мистецтв( BAFTA), три премії Австралійської академії кінематографу і телебачення (AACTA Awards), має сім номінацій на кінопремію Американської академії кінематографічних мистецтв і наук (Оскар).

Головна героїня Мілдред Хейз орендує три білборди, щоб змусити розворушитися шерифа і поліцію міста Еббінг. Виявляється, сім місяців тому, її дочку зґвалтували і вбили, а винуватців жахливого злочину, так і не було знайдено. Мартін Макдонах не тільки режисер, він, ще й сам виступив сценаристом фільму «Три білборди під Еббінґом, Міссурі». На перший погляд, всі персонажі зображуються неприємними, байдужими громадянами. Ситуація ускладнюється тим, що шериф поліції Еббінга – хворий раком, йому залишилося жити декілька місяців.

Місто налаштовується проти нещасної матері. Життя Мілдред після трагедії зіпсувалося, мабуть це трапилося з кожним, хто б, не дай Бог, опинився в такій ситуації. Відчайдушна жінка, збирається йти до кінця, незважаючи на погрози, протидію зі сторони жителі Еббінга. Режисер демонструє нам персонажів, які можуть змінюватися, він доводить, що люди не є моральними виродками, кожна здатна на дійсно хороший вчинок.

Мартін Макдонах – концентрує увагу на расизмі, алкоголізмі, агресії, насиллі, сімейних конфліктах. Ніхто в фільмі не є моральним взірцем – навіть жертва (дочка) охопленої горем матері. Мілдред озлоблена на весь світ, вона часто проявляє агресію, готова все спалити, знищити але в основі її дій бажання справедливості. Показуючи спочатку своїх героїв огидними, поступово режисер розкриває їхнє приховане співпереживання, милосердя.

«Три білборди під Еббінґом, Міссурі» – розповідає дуже реалістичну історію, з персонажами, яких ми можемо зустріти на нашій чи сусідній вулиці. Блискуче зіграли свої ролі актори, як головного, так і другорядного плану: Френсіс Макдорманд, Вуді Харрельсон, Джон Хоукс і Сем Рокуел. Кіно наповнене психологізмом, окремою лінією проходить життя офіцера Джейсона Діксона – змушеного жити з матір’ю, яка в багато чому сформувала його расизм, стереотипи і по суті зіпсувала життя, зробивше з сина закомплексованого і агресивного громадянина суспільства.

«Три білборди під Еббінґом, Міссурі» показує нещасних героїв, яких поламали життєві обставини. З одного боку людина – агресивна істота, гнів, якої переходить всі межі, але також вона може змінитися, стати кращою. Кожний з персонажів фільму – здатний на самопожертву. Ми спостерігаємо за трансформацією цінностей Джейсона Діка, Мілдеред Хейз, та ін. Незважаючи на трагічність існування жителів Еббінга, режисер розбавляє драму чорним гумором.

В фільмі «Три білборди під Еббінґом, Міссурі» відмінний монтаж, саундтрек, операторська робота. Композитор Картер Беруелл створив прекрасні мелодії. Мартін Макдонах блискуче зняв історію про простих людей, змушених пройти через тяжкі випробовування страждання і здатних змінитися, очиститись. Еббінг показується не сірим містечком, а зеленим, гарним містом. Особливо запам’ятовуються сцени з конями, оленями, які символізують непомітне «прекрасне» в жорстокому світі.

Оператор Бен Девіс демонструє наповнене, глибоке візуальне оформлення, воно, краще бідь-якого 3D показує реалістичність пейзажів міста Еббінг і його жителів, змучених страшною трагедією. Пошук вбивці дочки перетворюється в роуд-муві (кіно про подорож). Герої відчувають катарсис, знаходять в своїй душі ту людяність, яка робить їх людьми. Спостерігаючи за простою історією з трагічними обставинами від Мартіна Макдонахи, ми зможемо оцінити драматизм фільму «Три білборди під Еббінґом, Міссурі», поспівпереживати за долю персонажів, задуматися над своїм життям і зрозуміти, що не все так погано в житті кожної людини.

The post Фільм «Три білборди під Еббінґом, Міссурі» (Three Billboards Outside Ebbing, Missouri) first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.