Згідно з даними істориків та лінгвістів, тораджа походять від давніх носіїв австронезійських мов, які протягом тривалого часу заселяли Сулавесі, асимілюючи або витісняючи його корінне населення. Пізніше, у період активної ісламізації архіпелагу, мусульманські народи, зокрема бугінці, відтіснили тораджа у внутрішні райони острова.

Поселення та безпека

Історичні громади розташовувалися на гірських вершинах і пагорбах, що дозволяло забезпечити природний захист у разі воєнних конфліктів. Таке розташування сіл підкреслює прагнення народу зберігати незалежність і захищати свої ресурси. Архітектура селищ мала оборонний характер і була тісно пов’язана з релігійними уявленнями та суспільною організацією.

Релігія та сучасні трансформації

У минулому тораджа сповідували традиційні вірування з розвиненим культом предків та складною обрядовістю, зокрема в поховальних практиках. Згодом під впливом зовнішніх місіонерських рухів і загальнонаціональних процесів більшість тораджа прийняли християнство, хоча існують і мусульманські громади. Незважаючи на це, у культурному житті народу значну роль зберігають традиційні ритуали, які поєднуються із сучасними формами релігійної ідентичності.

Також цікавими є обряди поховання, що відзначаються тривалістю й складністю. Для них характерні ритуальні бенкети, жертвопринесення худоби та спорудження тимчасових будівель для прийому численних гостей. Саме похоронні церемонії вважаються найважливішим елементом духовної культури тораджа.

Господарство

Життя народу базувалося на землеробстві. Основними культурами були рис та інші сільськогосподарські продукти, які визначали щоденне існування громади. Допоміжними заняттями виступали ткацтво, гончарство, різьблення по дереву та обробка заліза. Для одягу традиційно використовували тканини з кори дерев, які мали ритуальне призначення. У сучасну добу вони здебільшого замінені бавовняними матеріалами, запозиченими з малайської культури, а також західним стилем. Вони практикували підпилювання зубів та прикрашання тіла великою кількістю прикрас, що символізувало перехідні обряди та естетичні ідеали громади.

Сьогодні більшість представників живуть у доступних гірських селах центрального Сулавесі, займаючись переважно землеробством, зокрема вирощуванням рису. Значна частина громади є християнами, менша – мусульманами, однак традиційні обряди, особливо похоронні, залишаються важливим елементом культурного життя.

Данило Ігнатекно

The post Народ тораджа: культура та історія first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Крім  хорошого сценарію з несподіваними вчинками персонажів, кіно зачаровує дивовижною музикою і неперевершеним візуальним оформленням. Актори справилися добре, їхня гра не завжди грандіозна, вона хороша і старанна. Чжан Імоу показує непросте життя чотирьох воїнів, майстрів бойових мистецтв III століття до. н. е. Слід зазначити, що бойові сцени грають другорядну роль в фільмі «Герой».

Кіно наповнене культурними символами, елементами традиційних  китайських релігійно-філософських вчень: даосизм, легізм, конфуціанство. Чжан Імоу показує єдність різних способів пізнання шляху, ми бачимо як воїни вивчають каліграфію, щоб вдосконалити власну майстерність. Одна  візуальна сцена втілює боротьбу двох свідомостей через битву  головних персонажів з незвичними іменами Безіменного і Неба. В ній герої, навіть літають, але тут важлива не фантастична лінія, а даоська ідея чистого розуму (серця), не затуманеного емоціями.

Найманий вбивця, який намагається вчинити замах на життя імператора, здійснює свій план дотримуючись всіх церемоній конфуціанства, його звертання, позиції, ритуали чіткі та конкретні. Цинь Шихуанді прагне об’єднати, щоб стати єдиним державним і релігійним лідером – сином Неба, як і передбачать китайські традиції. Його слуги і чиновники втілюють принципи легізму, який стверджує, що кожна людина має дотримуватись законів.

Всі персонажі – це скоріше не живі люди, а архетипи культури Китаю в III столітті до н. е. І музика, і природні пейзажі, і армії воїнів, і майстри бойових  єдиноборств створюють картину цілісної Піднебесної, не історичної, а такої, якої вона постає в вченнях: конфуціанства, даосизму, легізму. Крім глибоких смислів, фільм Чжана Імоу насичений цікавим сюжетом з різними, неочікуваними поворотами.

The post «Герой» (Ying xiong). Демонстрація образів культури Китаю в III ст. до. н.е. first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.