Військова могутність

Приблизно у 900 році н.е. вони розграбували та спалили велике місто Теотіуакан, що знаменувало зміну балансу сил у регіоні. За переказами, ці дії були очолені воєначальником Мішкоатлем. Його син, Топільцин Кецалькоатль продовжив розширення територій та започаткував об’єднання невеликих держав різного етнічного походження в єдину імперію. Сам він прийняв ім’я Кецалькоатля, культ якого став основою релігійного життя тольтеків.

Племена тольтеків широко впливали на сусідні регіони Мезоамерики, зокрема на південь Юкатану, де в таких важливих містах майя, як Чичен-Іца та Маяпан, були запроваджені їхні культи та військові ордени — Койота, Ягуара та Орла.

Майстерність

Тольтеки славилися не лише військовою організацією, а й мистецтвом. Їм належать численні архітектурні шедеври — монументальні портики та колони, оздоблені різьбленням у вигляді змій, гігантські статуї воїнів, а також унікальні лежачі фігури, відомі як Чак Мул ( лежача фігура з повернутою на 90 градусів головою, яка спирається на лікті та тримає чашу або диск на животі). Їхні ремісники створювали вишукані металеві вироби, які вражали складністю техніки і майстерністю виконання.

Падіння

Починаючи з XII століття, влада тольтеків почала слабшати через вторгнення кочових племен чічімеків. У числі завойовників були і ацтеки, які зруйнували столицю Толлан приблизно в середині XII століття. Падіння тольтеків відкрила шлях для нового етапу, зокрема для піднесення ацтекської імперії.

Данило Ігнатеко

The post Тольтеки first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Археологічні особливості

Залишки міста зосереджені в двох окремих групах на протилежних кінцях невисокого хребта. Сучасні дослідження свідчать, що первісна міська територія сягала щонайменше 8 квадратних кілометрів, і, ймовірно, тут проживало кілька десятків тисяч мешканців. Головний громадський центр утворює велика площа, з одного боку якої височіє п’ятиступенева храмова піраміда, ймовірно, присвячена богу Кецалькоатлю. Поруч розташовані палацовий комплекс, ще два храми-піраміди і два майданчики для гри в традиційну мексиканську гру, схожу на бейсбол.

На іншому кінці хребта міститься другий великий громадський центр, що свідчить про складну організацію міського простору.

Мистецтво і архітектура

Стиль архітектури Тули яскраво виражений у головній храмовій піраміді та пов’язаних з нею спорудах. Хоча сама піраміда не надто велика, її багате оздоблення досить деталізоване. П’ять терас були прикрашені фризами з розписами та скульптурами котячих і собачих фігур, хижих птахів, які пожирають людські серця, а також людських облич, що визирають із пащ змій. Вершина піраміди містила двокімнатний храм із чотирма колонами, вирізьбленими у вигляді воїнів заввишки близько 4,6 метра. Воїни прикрашені специфічними натільними прикрасами, що є характерним елементом тульського стилю.

Політичний і релігійний центр

Від головної піраміди вузька алея веде до залишків палацу правителя, розкопки якого виявили великі зали з лавами, троном і світловим колодязем, а також багаточисельними колонами, що підтримували дах.

Мистецтво й архітектура Тули мають помітну схожість із стилем Теночтітлана — столиці ацтеків. Це свідчить про тісні культурні та ідеологічні зв’язки між двома народами.

Данило Ігнатенко

The post Тула: стародавня столиця тольтеків first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Назва «ацтеки» походить від міфічного місця їхнього походження — Ацтлану, і хоча точне географічне розташування його невідоме, переважає думка, що він розташовувався на північному заході Мексики. Згідно з міфологією, саме звідти розпочалося тривале переселення ацтеків на південь, яке тривало кілька століть.

Міграція та культурна адаптація

Згідно з традицією, ацтеки були частиною ширшого міграційного руху народів, які залишали посушливе Північне Мексиканське плато. Їхнє переселення, імовірно, збіглося в часі з крахом тольтекської цивілізації, яка протягом кількох століть домінувала в Центральній Мексиці. Після руйнування столиці тольтеків (міста Тули) ситуація в регіоні змінилася, що відкрило нові можливості для ацтеків.

Серед племен, що скористалися вакуумом влади, були чічімеки під проводом Шолотля. Вони об’єдналися з невеликою кількістю тольтеків і створили в долині Мехіко умови для відносного миру й культурного розвитку. У цей період ацтеки, які оселилися поблизу руїн Тули, засвоїли тольтекські технології, удосконалили методи землеробства та стали поступово входити в складніші соціальні структури.

Заснування Теночтітлана

Однак перебування ацтеків у районі Тули було недовгим. Згідно з переказом, верховний бог Віцилопочтлі доручив своєму народу шукати нову батьківщину. Ознакою місця, де слід оселитися, мала стати поява орла, що сидить на кактусі нопаль зі змією в дзьобі. Цей образ пізніше став основою для національного герба Мексики та символом божественної легітимації влади ацтеків.

У 1325 році, після тривалого паломництва, ацтеки побачили знамення на маленькому острові в озері Тескоко. Тут вони заснували Теночтітлан, спочатку скромне поселення, яке згодом перетворилося на центр однієї з наймогутніших імперій доколумбової Америки.

Попри зовнішню назву «ацтеки», яку їм дали пізніші хроністи, самі себе вони вважали, акцентуючи на своїй духовній та культурній спорідненості з попередніми великими цивілізаціями. Їхня мова, науатль, стала мовою імперської адміністрації, поезії, релігійних текстів і дипломатії.

Данило Ігнатенко

The post Походження народу ацтеків first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.