Дитинство і рання творчість

Казимир Малевич народився в Україні в родині польського походження, що часто мігрувала в межах Російської імперії через батьківську роботу. Вже у ранньому віці він відчував покликання до мистецтва і почав малювати близько з 12 років, незважаючи на відсутність особливої підтримки з боку родини. Молодий Малевич відвідував різні художні школи, зокрема Київську школу мистецтв. У 1904 році він переїхав до Москви, де продовжив своє навчання в Московському училищі живопису, скульптури та архітектури. Там Малевич отримав вплив від видатних майстрів імпресіонізму та постімпресіонізму, що поклали початок його творчості.

Зрілий період

Зміни в творчості Малевича стали помітними приблизно в 1907 році, коли він познайомився з такими художниками, як Василь Кандинський, Давид Бурлюк і Михайло Ларіонов. У 1910 році Малевич приєднався до виставкового колективу «Бубновий валет», а також став членом художніх груп «Ослячий хвіст» і «Мишень». Він працював у кубофутуристичному стилі, а згодом, у 1915 році, відмовився від фігуративних елементів і заснував супрематизм.

Після жовтневої революції 1917 року Малевич вступив до Наркомату Просвіти та викладав у Вільних художніх студіях у Москві.

1919 року Малевич покинув столицю і переїхав до міста Вітебська, де його запросили приєднатися до факультету місцевої художньої школи під керівництвом Марка Шагала та Ель Лісицького, який керував друкарнею. Коли Шагал покинув Вітебськ і переїхав до Парижа (або був фактично витіснений харизматичним Малевичем, який отримав сильних послідовників), Малевич залишився впливовим лідером Вітебської школи. Там він об’єднав студентів у групу під назвою УНОВІС, абревіатуру, яку можна було б перекласти як «Утверджувачі нового мистецтва». Група працювала над різними видами мистецтва, включаючи пропагандистські плакати, текстильні візерунки, фарфор та вуличні прикраси.

Малевич продовжував розвивати свої супрематичні ідеї через серію архітектурних моделей утопічних міст під назвою «Архітектона». Ці моделі викликали інтерес у місцевих художників та інтелектуалів, але в Радянській Росії була запущена культурна парадигма соцреалізму, яка придушила всі інші художні стилі.

Пізні роки

Суворі соціокультурні обставини призвели до забуття Малевича та його творчості. У 1930 році Малевича арештували та допитали через його політичні переконання після подорожі на Захід. Його друзі, щоб запобігти конфіскації творів, спалили частину колекції. У 1932 році на виставці в Москві та Ленінграді його роботи були виставлені з принизливими гаслами, клеймованими як «дегенератські» та антирадянські. Позбавлений доступу до державних майданчиків, Малевич повернувся до більш традиційних мотивів. Помер він від раку в 1935 році і був похований у труні власного дизайну з зображенням «Чорного квадрата» на кришці. Роботи Малевича вийшли з підвалів радянських музеїв лише за Горбачова в 1988 році, в Америці ж доступ до них був обмеженим, і лише деякі роботи були вивезені таємно від нацистської Німеччини в 1935 році.

Спадщина

Малевич вніс значний внесок у розвиток мистецтва, який відчувається і досі, особливо у сучасному абстрактному мистецтві. Використання нерепрезентативних образів та інтерес до динамічної геометричної форми в образотворчому просторі, які властиві Малевичу, вплинули на роботи Любові Попової, Олександра Родченка та Еля Лісицького. Його супрематичні ідеї виявилися важливим джерелом натхнення для багатьох художників, і цей вплив став особливо помітним у Європі та Сполучених Штатах.

Навіть після відкидання його ідей у Радянській Росії, ідеї Малевича були експортовані на Захід через виставки супрематичних моделей для утопічних міст у Польщі та Німеччині. Успішна поїздка Малевича на Захід у 1927 році також сприяла поширенню його ідей.

Вплив Малевича став особливо помітним у роботах пізніших художників, таких як мінімалісти та абстракціоністи, які працювали в різних країнах, зокрема в Сполучених Штатах. Ці художники використовували абстракцію для вираження технології, універсальності чи духовності, продовжуючи традиції, закладені Малевичем.

Альона Дмитрук

The post Біографія Казимира Малевича first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.