Томас Пейн народився в родині квакера і англіканки. Його дитинство було скромним, а освіта – обмеженою, але достатньою, щоб навчитися читати, писати й рахувати. У 13 років він почав працювати разом із батьком, майстром корсетів, однак юнак відчував, що це ремесло не для нього. Протягом наступних років він змінював професії, зокрема працював акцизним офіцером, переслідуючи контрабандистів і збираючи податки.

Життя Пейна в Англії було сповнене невдач. Його два шлюби виявилися короткими й бездітними. Його кар’єра також не складалася, і врешті-решт Пейн втратив посаду акцизного офіцера після публікації памфлета, де він вимагав підвищення зарплати для зменшення корупції в системі.

У розпачливий період життя він познайомився з Бенджаміном Франкліном, який переконав його вирушити до Америки. У листопаді 1774 року Пейн прибув до Філадельфії, маючи на руках рекомендаційні листи від Франкліна.

Новий початок у Америці

Пейн швидко знайшов роботу в журналістиці, допомагаючи заснувати Pennsylvania Magazine, де працював редактором і автором статей протягом півтора року. Його матеріали охоплювали широкий спектр тем, зокрема, засудження африканської работоргівлі в статті “Африканське рабство в Америці”, підписаній псевдонімом “Справедливість і гуманність”.

Однак головним його внеском став памфлет “Здоровий глузд”, який з’явився на початку 1776 року.

“Здоровий глузд” – памфлет, що запалив Американську революцію

Коли Пейн писав “Здоровий глузд”, Америка вже була на межі конфлікту з Великою Британією. Його ідеї були радикальними для того часу: Пейн закликав до повного відокремлення колоній від Британії, утвердження незалежності та створення республіканської форми правління.

Цей 50-сторінковий памфлет швидко став бестселером, розійшовшись накладом понад 500 000 примірників – небаченим для того часу. У доступній формі він пояснив складні політичні й соціальні ідеї, мотивуючи колоністів до боротьби за свободу.

“Здоровий глузд” проклав шлях до прийняття Декларації незалежності, яку було ратифіковано 4 липня 1776 року.

Участь у війні за незалежність

Під час Американської революції Томас Пейн не тільки писав, але й активно підтримував патріотів. Він служив добровольцем-ад’ютантом генерала Натанаеля Гріна і став автором 16 памфлетів, відомих як “Кризові документи”, які публікувалися в період між 1776 і 1783 роками.

Перший із них, “Американська криза. Номер I”, був опублікований у грудні 1776 року, коли американська армія переживала серйозну кризу. Його вступні слова – “Це час, що випробовує душі людей” – стали легендарними. Пейн надихнув солдатів Джорджа Вашингтона на боротьбу, а сам Вашингтон наказав читати цей памфлет своїм військам у таборі у Веллі-Фордж.

Після завершення Американської революції Пейн повернувся до Європи, де став активним прихильником Французької революції. Його книга “Права людини”, опублікована у 1791 році, стала захистом революційних ідей і відповіддю на критику Едмунда Берка.

У цій праці Пейн виступав за рівність, народовладдя та соціальну справедливість. Він також запропонував ідеї, які передбачили сучасні концепції соціального забезпечення та прогресивного оподаткування.

Повернувшись до Америки у 1802 році, Пейн залишився в ізоляції. Його радикальні погляди та критика релігії зробили його непопулярним. Він помер у Нью-Йорку 8 червня 1809 року, залишивши по собі скромний спадок, але величезний вплив на історію.

Данило Ігантенко

The post Томас Пейн – голос революції та борець за права людини first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.