Хто такі апостоли? 

Апостоли — це 12 учнів, яких Ісус особисто обрав із числа своїх послідовників. Вони були свідками Його життя, смерті та воскресіння, а також отримали безпосереднє навчання від Нього. У Євангеліях від Матвія, Марка та Луки наводиться список цих 12 осіб: Петро, Андрій, Яків (син Зеведея), Іван, Філіп, Варфоломій, Матвій, Томас, Яків (син Алфея), Юда (або Тадей), Симон Кананій та Юда Іскаріот. Після зради Юди Іскаріота його місце зайняв Маттій, що підкреслює важливість числа 12, яке символізує 12 колін Ізраїлю.

Апостоли були не просто учнями, а людьми, які отримали особливі привілеї та обов’язки. Вони супроводжували Ісуса під час Його служіння, були свідками Його чудес, таких як Преображення та воскресіння доньки Яіра, і навіть пережили Його агонію в Гетсиманському саду. Троє з них — Петро, Яків та Іван — утворили внутрішнє коло, яке було найближчим до Ісуса.

Місія апостолів 

Основна місія апостолів полягала в тому, щоб стати свідками життя та воскресіння Ісуса Христа і поширювати Його вчення по всьому світу. Їхня діяльність почалася з проповіді про неминучість месіанського царства, а після воскресіння Христа вони стали ключовими фігурами в заснуванні християнської Церкви.

Апостоли отримали від Ісуса доручення і це вимагало від них великої відданості, мужності та віри, адже вони стикалися з переслідуваннями, труднощами та навіть смертю заради своєї віри.

Значення у християнстві 

Апостоли є мостом між земним служінням Ісуса Христа і поширенням християнства по всьому світу. Їхні свідчення та писання, які увійшли до Нового Завіту, стали основою християнської доктрини. Наприклад, апостол Павло, який не входив до числа 12, але також називається апостолом, зробив величезний внесок у розвиток християнської теології через свої послання.

Апостоли також символізують єдність і відновлення. Число 12, яке вони утворювали, вказує на відновлення 12 колін Ізраїлю, що підкреслює універсальність Божого задуму для всього людства.

Данило Ігнатенко

The post Хто такі апостоли? first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Історичні витоки 

Лютеранство зародилося в епоху Реформації, коли Мартін Лютер, німецький чернець і богослов, виступив проти індульгенцій та інших практик католицької церкви, які, на його думку, суперечили Біблії. У 1517 році Лютер опублікував свої знамениті «95 тез», що стало початком реформаційного руху. Термін «лютеранин» з’явився в 1519 році, введений противниками Лютера, але самі послідовники реформатора називали себе «євангельськими», підкреслюючи свою орієнтацію на Євангеліє.

Після сейму 1529 року, де прихильники Лютера висловили протест проти католицької більшості, вони отримали назву «протестанти». Згодом, щоб відрізнити себе від інших реформаторських течій, лютерани стали використовувати назву «євангельсько-лютеранські церкви». Важливим етапом стало представлення Аугсбурзького віросповідання в 1530 році, яке сформулювало основні доктрини лютеранства.

Організація та поширення 

На відміну від централізованої структури Римо-католицької церкви, лютеранство організоване в автономні регіональні або національні церкви. Наприклад, Церква Швеції або Євангелічно-лютеранська церква Німеччини діють незалежно, але об’єднані спільними доктринальними принципами. У світі існує близько 150 лютеранських церковних організацій, 148 з яких входять до Всесвітньої лютеранської федерації, заснованої в 1947 році.

Лютеранство швидко поширилося в Німеччині, Скандинавії та інших європейських регіонах. У XVI столітті воно стало офіційною релігією в багатьох німецьких князівствах, а згодом і в Швеції, Данії, Норвегії та Фінляндії. У XVII столітті релігія потрапила до Північної Америки, де закріпилося в районах сучасного Делавера та Пенсільванії. У XVIII–XIX століттях європейські та американські лютерани активно займалися місіонерською діяльністю, що призвело до створення лютеранських громад у Африці, Азії та Латинській Америці.

Теологічні основи 

Лютеранство ґрунтується на п’яти основних принципах Реформації:

– Біблія є єдиним джерелом божественного одкровення;

– спасіння досягається виключно через віру в Ісуса Христа;

– спасіння є даром Божої благодаті, а не результатом людських зусиль;

– Ісус Христос є єдиним посередником між Богом і людиною;

– вся слава належить Богу.

Лютерани відкидають владу Папи Римського та зберігають лише два таїнства — хрещення та причастя (Євхаристію), які вважаються встановленими самим Христом.

У XX–XXI століттях лютеранство активно бере участь в екуменічному русі, спрямованому на зближення християнських конфесій. Лютеранські церкви ведуть діалог з католиками, православними та іншими протестантами, прагнучи знайти спільну основу для єдності.

Данило Ігнатенко

The post Коротко про лютеранство first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Зусиллям кількох релігійних громад Сіднею постала спроба проповідувати місцевим геям та лесбійкам при цьому не дискримінуючи світоглядні особливості та емоційну складову. Організатори переконані, що така акція чудова можливість нагадувати про Бога та його заповіді усім категоріям громадян, незалежно від гендерної ідентифікації, соціополітичних вподобань чи статевої орієнтації.

Відвідувачі річного фестивалю геїв та лес бійок прагненням усіх християнських церков почули, що Бог не відвертається від них, і що віра здатна допомогти подолати їх особисті життєві труднощі, якого б рівня складності вони не були.  Отримали місіонерський месидж про Ісусовий порятунок залишки від літакового диму.

Нагадаємо, що останній березневий,  40-ий за рахунком фестиваль сексменшин Марді Гра об’єднав довкола себе близько 12 тис учасників. Кульмінація заходу стала хода  центральним проспектом вулицею  Оксфорд-стріт, що у Сіднеї. Задля уникнення провокацій,  учасники акції були забезпеченими поліцією та охороною у кадровому складі близько в 1 тис осіб.

В свою чергу,  християнські організатори акції використали в якості проповідницького месиджу «Ісус рятує», оскільки лозунг є одним з найпопулярніших в Австралії серед релігійних кіл, який користується популярності в суспільних масах.  Текст месенджержу розміщують на численних логотипах, автомобільних наклейках, рекламних щитах під час спортивних заходів, Інтернет- банерах.

Як зауважує «Christian Radio», у зв’язку з посиленою охороною учасників заходу, проповідникам було складно пробратись до числа мітингувальників, цифрова система  «небесного друку» за англомовною назвою «скайрайтинг»  допомогла візуалізувати написи.  Для відображення чіткого тексту на небі використовуються літаки. На борту літака за допомогою програмного забезпечення , що управляє періодичністю  аеровихлопів, повітряний «друк» християнської проповіді  нагадує матричний принтер, оскільки кожна літера утворюється з декількох точок.

Друк однієї  з літер  в аеропросторі складає тривалістю від 60 до 90 секунд. Самі ж повідомлення  можуть бути протяжністю до 15 кілометрів  для синхронного  відображення до чотирьох мільйонів чоловік.

The post У Австралії під час проведення фестивалю, геям та лесбіянкам нагадали про Бога first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.