Всевишній, вітки взяти висловів, висловити всю вдячність?

Вітайте Всевишнього вранці! Вітайте Вседержителя ввечері. Взивайте – визволить вас!

Велемудрий Велитель вдихнув всім вам віддих. Він вилікує вірних.

Вознесіть Всевишнього – Він віддячить! Відітне від вас ваших ворогів. Віддайте Всевишньому весь ваш віддих.

Важко віддатися волі Всевишнього. Втім, витривалому виноградарю врожай вродить. Всьому воля Всемогутнього: впасти, висохнути, вилитися, вистояти…

Важко вибачити ворогу? Всевишній вибачив всім! Відречіться від ворожнечі, воєн, вербування, відбирання, вихваляння.

Відпустити Варавву? Всевишнього? Веліли відпустити Варавву… Відпустили. Відкупитель вмер, Воскрес. Він вознісся велично. Вимисел? Вірте! Воздасться вам вірою! Вір в Воскресіння. Виконуй вказівки Владики.

Вихваляйте Вчителя – відізветься. Всеблагий, вкажи вутлим (немічним) віслюкам вірні взірці. Всемилостивий, вгамовуй вівців вітрогонних. Вибач, Вседержителю, вівців віроломних.

Вдаряєшся в віроломство? Виноградар виноград виріже. Втратиш вічність.

Воюєте? Владарюєте? Вбиваєте? Вивищуєтесь? Варяги ви! Вважайте! Вдавитесь, вгрузнете. Винищить! Вважайте! Вавилоняни вередували, вимурували вежу. Вердикт Всевишнього – велика відплата. Впало все! Ваша вежа волелюбства висока? Вгомоніться! Великі витрати! Вклоняйтесь Всевишньому! Вповайте.

Викарбуйте всім: «Винен – відплата впаде внукам». Вздриш відплату – вбрід впаде весь ваш виплодок. Верніть вбогому відібране.

Винен? Висповідайся.

Вдосконалюйтесь. Вірте. Вдумайтесь в Велич Всевишнього. Відречіться відступу, відчаю, в’їдливості.

Відмовляйте вервицю, вона вас вестиме, великі води відійдуть від вас.

Вважаєш, Він вимогливий? Видумуєш! Він відкупив вічність! Він – Вікторія! Віват Всевишньому!

© Юлія Головчин «Притчі»

The post Все величає Всевишнього (притча) first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

«Всевишній, пишу тобі із землі. Знаю, що ти дуже далеко, а ще дуже – дуже високо і, аж звідси, не почуєш моєї просьби. Я дуже постараюся, щоб цей лист потрапив тобі в руки.

У нас, в птахів, заведено бути добрими половинками один одному і батьками для своїх лелеченят. Хоча є й такі, які кидають напризволяще своїх пташат, наприклад, матері – зозулі.

Так склалося, що я звів гніздо на зрубаному дереві, яке є на подвір’ї одної хатини. Тут живе молода сім’я. Насправді, вони добрі люди, бо на поганому місці я б не поселився. Але дуже часто чую і бачу, як вони сваряться. Звідти лунають крики, лайливі слова, плач маленьких діточок. Між ними, на жаль, немає такої любові, як у нас – птахів. Розумію, що в житті бувають різні ситуації та й сам є батьком кількох жовторотиків. Але таких людських відносин я не розумію. Я б дуже просив Тебе, щоб між ними була хоч краплина нашої любові і лебединої вірності».

З повагою, Лелека

Написавши листа пернатий адресант акуратно запечатав його і, тримаючи у дзьобі, поніс на небо. Дорога була довгою. Спочатку пролетів село, в якому поселився, потім місто, поля та ліси. Летів швидко, тільки час від часу зупинявся щоб перепочити. Минав дощі, сонце, яке невблаганно гріло, холодний вітер. Піднімаючись до неба, відчув, що вже втомився, став брудний і нечупарний, пір’ячко облетіло, в дзьобику пересохло і дуже – дуже змерз, бо ж все таки там, на висоті, температура нижча.

– Я долетіти не зможу, – подумав Чорногуз, – але залишу цей лист на хмаринці, може Всевишній його знайде і прочитає.

З цими словами повернувся додому. А через якийсь час отримав відповідь:

«Дорогий друже! Отримав твого листа, але дарма ти проробив таку важку дорогу. Ти молодець, що турбуєшся за інших. Але Я не є такий недосяжний як ти думаєш. Мене не треба шукати за тридев’ять земель. Я постійно біля кожного. Моя рука безперестанку огортає кожну дитину. Знаю я про твоїх сусідів. Біда в тому, що земля кишить турботами, споглядати світло сяйва мого серця не хоче. Тому і живуть люди в темряві».

Насправді Господь зажди з нами. Просто грішні люди не достойні бачити його фізично, своїми очима. 

© Юлія Головчин «Притчі»

The post Як Лелека писав листа до Бога (притча) first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

– Ми нічого не можемо вдіяти, – пояснювали ангели, – відколи почалися випробування у її житті – вона дуже змінилася: перестала довіряти, не хоче молитися, тільки нарікає то на Тебе, то на своє життя.

Господь мовчки вислухав їх і незабаром особисто прийшов до людини.

– Прийшов подивитися, як я мучуся? – плачучи запитала людина – Я не розумію, чого і за що Ти посилаєш мені такі важкі страждання? Невже я мало до тебе молилася? Невже я більше грішу, ніж хто – інший? – кричала в гніві і розпачі.

– Мої випробування – багатогранні: інколи, щоб утвердитися у вашій міцній вірі щодо Мене, часом посилаю їх, щоб спасти. Але роблю це з любові до вас, бо краще на землі відпокутувати, ніж потім в Чистилищі, але людині цього не зрозуміти. Я ж за твоє спасіння зносив тяжкі муки на хресті, а ти і третини сам за себе не можеш витримати! – із жалем сказав Господь.

Вдумайтесь у ці слова: «Я за твоє спасіння зносив тяжкі муки на хресті, а ти і третини сам за себе не можеш витримати!».

У Святому Письмі у книзі Іова знаходимо такі слова: «… Приймали ми добро від Бога, а лиха то й не приймати?».

Буває, що опиняємося у складній ситуації, тоді нарікаємо, не хочемо приймати те, що не по нашій волі, гніваємося, припиняємо стосунки з Богом. Невже ми добрі до Бога тільки тоді, коли у нас все добре? Варто пам’ятати такий вислів: «Бог нам дає ті випробування, які ми в силі нести».

© Юлія Головчин «Притчі»

The post Бойкот Богові (притча) first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

– Чоловіче, чи не хочеш повернутися?

– Ні! Я давно хотів бути з тобою. Тут добре, тут мене люблять, а на землі любові мало.

– А як же твоя мама, яка безперервно молиться за тебе?

– Ну, хіба щоб заради матері.

– А як же тоді твої друзі, близькі, знайомі, котрі не знають Мене так як ти? Хто їх наверне?

– Я зрозумів Тебе, Господи.

– Ти маєш повернутися і маєш бути світлом для темних. Проживи решту життя так, щоб і вони захотіли бути з Тим, з ким зараз хочеш бути ти!

© Юлія Головчин «Притчі»

The post Приведи інших до Бога (притча) first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.