Оскільки найдавніші люди не жили в осілих громадах, їхні тривимірні витвори мистецтва мали бути достатньо малими, щоб носити їх з собою, коли вони подорожували з місця на місце. Ранні люди також мали доступ лише до найгрубіших і найпростіших інструментів, таких як шматки кременю, які вони використовували для обробки відносно міцних матеріалів, таких як слонова кістка. Копітка робота, яку доклали до створення цих предметів, підтверджує переконання, що вони мали велике значення для доісторичних людей.

Існує багато різних теорій щодо того, чому портативні витвори мистецтва створювалися в епоху палеоліту. За словами К. Кріса Герста, «у середині двадцятого століття археологи та історики мистецтва чітко пов’язували переносне мистецтво з шаманізмом. Вчені порівнювали використання портативного мистецтва сучасними та історичними групами та визнали, що переносне мистецтво, зокрема фігурна скульптура, часто пов’язані з фольклором і релігійними практиками». Херст продовжує міркувати про інші теорії, зазначаючи, що, хоча «духовний елемент цілком міг бути залучений до портативних предметів мистецтва… з того часу археологи та історики мистецтва висунули ширші можливості». До них відноситься ідея «портативного мистецтва як особистої прикраси, іграшок для дітей, навчальних засобів або об’єктів, що виражають особисту, етнічну, соціальну та культурну ідентичність».

Скульптури та портативне мистецтво епохи палеоліту свідчать про різноманіття творчих виявів ранніх людей. Вони створювали витвори мистецтва вирізані з кісток мамонта, та складні скульптури, щоб нести їх з собою під час подорожей. До наших днів існують різні теорії щодо призначення цих витворів, від шаманізму до особистої прикраси чи вираження соціальної та культурної ідентичності.

Альона Дмитрук

The post Скульптури палеоліту та портативне мистецтво first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.