Повернувшись у Флоренцію, Данте працював муніципальним чиновником і брав участь у політиці між бл. 1295 і 1302 рр. У 1300 р. обраний на престижну посаду пріора міста (одного з семи). Всупереч уряду Флоренції, Данте хотів бачити своє місто вільним від папського втручання, яке він вважав морально корумпованим інститутом. Він ще більше розчарувався в Римі після примусового вигнання Папи Римського до Авіньйону в 1309 році. Натомість Данте почав підтримувати амбіції імператора Священної Римської імперії, хоча його політична прихильність змінювалася залежно від обставин. Данте плекав надії, що Священна Римська імперія відновить християнський лад у Європі. У цьому він безнадійно помилявся, але принаймні правильно передбачив, що суперечки між різними італійськими містами-державами призведуть лише до загибелі всіх.

Данте був фактично засланий за свої політичні погляди в січні 1302 року. Як зазначає перекладач Д. Л. Сейерс у своєму вступі до «Пекла» , частини I «Божественної комедії» , Данте мав «три дари, які перешкоджали кар’єрі практичного політика: непримиренний характер, пухирчастий язик і непристойний надлишок мізків». Данте належним чином звинуватили в масовій корупції чиновники, які належали до конкуруючої політичної фракції. Звинувачення були фіктивними, але вирок був досить реальним: спалити на вогнищі. Зрозуміло, що Данте, повертаючись із Риму, вирішив уникати Флоренції. Так і не оселившись після цього в жодному місті, Данте спочатку поїхав до Верони, а потім переїхав до Італії. Тим часом дружина Данте Джемма Донаті з трьома синами і дочкою залишилася у Флоренції. Саме під час цього мандрівного вигнання він написав свій шедевр «Божественну комедію». Данте так і не повернувся додому і помер від малярії в Равенні 13 вересня 1321 року.

Альона Дмитрук

The post Політичне життя Данте Аліг’єрі first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.