Процес

Компостування людей – це прискорена форма природного розкладання, подібна до компостування мертвих тварин фермерами. Померлого поміщають у сталевий контейнер із соломою, люцерною та тирсою чи іншими органічними субстратами. Контейнер підтримується при температурі 55-71 °C і аерується киснем для сприяння розкладанню мікробами, які знищують патогени, роблячи компост безпечним для використання. Люди з пріонними захворюваннями не можуть бути компостовані. Через 30 днів утворений ґрунт видаляють, неорганічні матеріали відсіюють, а стійкі скелетні залишки подрібнюють і повертають у ґрунт для остаточного сушіння протягом 2-4 тижнів. На відміну від поховання в землі без труни, що займає кілька місяців, компостування людей триває 60-90 днів і дає приблизно кубічний метр ґрунту. Цей ґрунт повертають родині, часто використовуючи для меморіальних садів, посадки дерев або збереження природи.

Переваги і критика

У 21 столітті інтерес до компостування людей та інших форм зеленого поховання зріс через усвідомлення екологічних витрат традиційних західних поховань і кремації. Компостування людини використовує лише восьму частину енергії, необхідної для кремації, яка спалює викопне паливо і виробляє близько 190 кг вуглекислого газу на тіло. Бальзамування, яке сповільнює розкладання для огляду тіла, також має негативний вплив на довкілля через використання токсичних хімікатів, як-от фенол і формальдегід, які можуть забруднювати ґрунт і ґрунтові води.

Прихильники компостування людей наголошують на важливості повернення на землю без хімікатів і порушень природного процесу розкладання. Багато хто обирає цей метод, щоб повернутися до природи і бути частиною екологічного циклу життя і смерті. Компостування людини також дешевше за традиційне поховання, яке включає витрати на труну, місце для поховання, надгробок і послуги бальзамування. Це також вирішує проблему браку землі для поховань у мегаполісах.

Легалізація компостування людей зустріла критику, зокрема з боку релігійних організацій. Наприклад, католицька конференція штату Нью-Йорк просила накласти вето на законопроект про легалізацію, вважаючи цей метод не відповідним «стандартам благоговійного ставлення до наших земних останків». Іслам забороняє подрібнення тіла в порошок, хоча більшість ісламських поховань вже вважаються «зеленими» через просте загортання тіла в саван і поховання без труни чи бальзамування. В юдаїзмі існують різні думки: деякі вчені виступають проти використання людських останків як добрива.

Компостування людей як екологічно відповідальне поховання отримує дедалі більше підтримки, хоча стикається з культурними та релігійними викликами.

Данило Ігнатенко

The post Сучасний спосіб поховання людей шляхом компостування first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.