Свою богословську освіту продовжив у Католицькому богословському союзі в Чикаго, а згодом у Римі, де здобув ліцензіат і докторський ступінь з канонічного права в Папському університеті святого Томи Аквінського. Наукова робота Превоста була присвячена питанню ролі місцевого пріора в структурі августинського ордену.

У 1985 році Превост почав місіонерську діяльність у Перу. Протягом наступного десятиліття він займав керівні посади в церковних структурах, викладав канонічне право, працював парафіяльним священиком і директором семінарії. Його праця була спрямована на формування духовенства і розвиток церковної спільноти. У 1999 році він повернувся до Чикаго, де став настоятелем монастиря. Його адміністративна діяльність у США спричинила дискусії через рішення щодо розміщення священика, звинуваченого в насильстві, однак він діяв у межах чинного тоді церковного протоколу.

У 2001 році Превоста обрали генеральним пріором августинського ордену, що засвідчило його високий авторитет у чернечому середовищі. Після завершення терміну на цій посаді він знову був направлений до Перу, де став апостольським адміністратором, а з 2015 року — єпископом Чіклайо. Під час свого служіння він був причетний до роботи комісії правди, що розслідувала зловживання у спільноті Sodalitium Christianae Vitae. У квітні 2025 року ця організація була розпущена Папою Франциском.

У 2023 році Франциск призначив Превоста префектом Дикастерії у справах єпископів та президентом Папської комісії у справах Латинської Америки. Того ж року він отримав кардинальський сан.

8 травня 2025 року Превоста обрали Папою Римським. Він став першим понтифіком із США і другим із Західної півкулі після Папи Франциска. Ім’я Лев XIV, яке він обрав, є символічним, оскільки Лев XIII був відомий своєю соціальною енциклікою Rerum novarum, що поклала початок католицькому соціальному вченню. Новий Папа наголосив на актуальності цього документа в добу штучного інтелекту та глобальних економічних викликів.

У своєму першому зверненні до вірян Папа згадав слова святого Августина, наголошуючи на єдності й спільному шляху християн до Божої батьківщини. Він закликав кардиналів оновити вірність принципам Другого Ватиканського собору та програмі Evangelii gaudium, яка передбачає відкриту і місіонерську церкву, що служить бідним і відкинутим.

Папа Лев XIV має подвійне громадянство США і Перу, що додає універсальності його духовному досвіду. Його обрання стало компромісом між ліберальними та консервативними силами в церкві. Попри стриманий стиль комунікації, він чітко висловлює позицію з ключових соціальних питань. Зокрема, ще до обрання він критикував спроби використовувати християнську доктрину для виправдання антиміграційної політики, вказуючи на викривлене тлумачення вчення святого Августина.

У питаннях, пов’язаних з благословенням одностатевих союзів або дияконатом для жінок, Папа дотримується виваженої позиції, залишаючи простір для діалогу, не роблячи остаточних заяв.

Папа Лев XIV уособлює нову епоху в історії Католицької Церкви, де поєднуються пастирська чутливість, місіонерський досвід, академічна глибина та прагнення до єдності в глобальному християнстві.

Данило Ігнатенко

The post Папа Лев XIV — перший американський Папа Римський first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Понтифік, візит якого проходив в рамках офіційно оголошеного в ОАЕ Року толерантності, в ході свого виступу на «Глобальній конференції по людському братству» почав його з традиційного прийнятого у мусульман вітання: «ассаламу алейкум!» Далі він продовжив: «Я скористався цією можливістю, щоб приїхати сюди як віруючий, який жадає миру, як брат, який шукає світу з братами. Бажати світу, просувати світ, бути знаряддям миру: ми знаходимося тут саме для цього ».

Варто відзначити і той факт, що з практично аналогічним виступом звернувся до учасників конференції і Ахмед аль-Тайіб, великий шейх найдавнішого і авторитетного університету сунітського світу Аль-Азхар, розташованого в Єгипті. Кілька років тому мені особисто пощастило поговорити з цим найцікавішим теологом і суспільно-релігійним діячем. Разом з ним Франциск підписав документ про людське братерство, в якому папа і верховний імам Аль-Азхара разом заявляють про загальне покликання всіх людей бути братами, оскільки вони – сини і дочки Бога.

У документі засуджується будь-який вид насильства, особливо який наділений  в релігійні мотивації, і йдеться про зобов’язання захищати в світі справжні цінності і світ. Цей заклик є актуальним сьогодні для всієї глобальної цивілізації, в якій буйним цвітом процвітають війна і кричуща соціальна несправедливість, в якій несучі в своїй серцевині божественний світ найбільші світові релігії, християнство та іслам, різні радикальні елементи перетворюють в знаряддя ненависті і терору. Актуальний він для Росії, де велика частина населення країни історично сповідує ці дві великі релігії.

Тема християнсько-ісламського діалогу як такого – це тема досить складна і одночасно проста з точки зору богословів даних двох найбільших світових релігій. Але при цьому з твердою впевненістю ми можемо констатувати той факт, що ближчі один до одного релігійні системи в світі навіть і уявити собі складно. І християнство, і іслам є так званими авраамічними  релігіями, мають загальну онтологію, загальну священну історію і загальних пророків. У класичному ісламському богослів’ї нерідко по відношенню до християн використовуються  такі комплементарні найменування, як «люди Книги», а християнство, іслам і іудаїзм і зовсім іменуються «небесними релігіями».

Один з видатних ісламських богословів минулого XX століття в своїх роботах, наприклад, неодноразово закликав сучасних йому християн і мусульман залишити наявні у них другорядні протиріччя і об’єднатися заради заповітної мети протистояння безбожництва з його пропагандою відмови від богобоязливості і традиційних цінностей як від непотрібних рудиментів. Цей богослов, незважаючи на войовниче секулярне суспільство, в якому йому доводилося жити, не без успіху намагався встановити добрі відносини з главами світових християнських церков, в тому числі і з Константинопольським патріархатом. Подібних прикладів у новітній історії і в історії минулих століть безліч.

Якщо провести скрупульозний порівняльний аналіз таких містичних напрямків в ісламі і східному християнстві, як суфізм і молитовні практики ісихастів XIV століття, то між ними можна знайти дуже багато спільного. Причому часом цього загального буде навіть набагато більше, ніж, наприклад, між православ’ям і деякими течіями сучасного протестантизму.

Якщо ж проаналізувати позицію численних критиків миротворчого вектора двосторонніх християнсько-ісламських відносин, заданого понтифіком, то з високою часткою впевненості і з найбільшим жалем можна констатувати те, що вона представляє по своїй суті або звичайний абсолютно бездарний і порожній популізм (правда, не стає від цього менш нешкідливим), або неприкриту і злочинну зловмисність, що має своєю кінцевою метою пробудження в серцях і умах поверхневих обивателів почуття неприязні до свого сусіда, який дотримується інших релігійних поглядів.

На мій погляд, як експерта, на протязі вже більше ніж десяти років займається міжнародною миротворчою діяльністю в різних країнах світу з конфесійно змішаним населенням (Туреччина, Єгипет, Ліван, Сирія, Казахстан, Киргизія, Таджикистан і Узбекистан), подібний дефектний підхід не тільки не служить благородній справі миротворчості, а й – більш того – сприяє ще більшому поширенню радикальних настроїв у відокремлених релігійних групах. Саме з цієї причини я повністю солідаризуюся з мудрою позицією папи Франциска і вважаю її єдиною панацеєю від хвороб сучасної глобальної людської цивілізації.

Автор – голова громадсько-політичного клубу «Нова ортодоксія»

Дмитро Пахомов.

The post Папа Франциск – мусульманам: «Ассаламу алейкум!» first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

У провокативній скандальній статті «Це честь бути революціонером», папа римський підкреслив у скороченій формі свою головну квінтесенцію «Немає пекла, є зникнення гріховних душ», зазначає «La Repubblica».

Незважаючи також на численні заголовки українських ЗМІ щодо заперечення папою римським пекла, Ватикан в своїй офіційній заяві заперечив усе вище сказане. Як зазначає офіційний портал Ватикану, слова папи Франциска були проінтерпретовані некоректно і деформовано; до того ж бесіда папи з Еудженіо Скальфаро носила приватний, а не публічний характер, тому виникала необхідність додаткових коментарів та пояснень з приводу сформульованих тез.

В офіційній позиції Ватикану з приводу скандальної статті стверджується, що інформаційне смислове навантаження викладених подій є результатом авторської  «редактури», в якій не передається текст прямої мови понтифіка безпосередньо.

Натомість не вдаючись у тонкощі теологічного дискурсу, напередодні Великої Страсної П’ятниці, папа здійснив обряд омовіння ніг засудженим у римській в’язниці «Regina Coeli» (укр. «Цариця Небес»). За повідомленням «Радіо Ватикану», серед дванадцятьох ув’язнених були четверо італійців, п’ятеро філіппінців, двоє марокканців, а також по одному вихідцю з Молдови, Нігерії та Сьєра-Леоне. Виділяються ув’язнені також специфічною конфесійною палітрою. Восьмеро засуджених, кому папа звершив обряд омовіння сповідували католицизм, один православ’я, решту – іслам та буддизм, – зауважує прес-реліз «Радіо Ватикану».

The post Папа Франциск обговорив пекло з атеїстом і вчинив омовіння ніг ув’язненим first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Фізик-теоретик, агностик та природослідник Стівен Хокінг народився в Оксфорді 1942 року. Починаючи з 60-х років минулого століття, у молодого вченого, який зумів зарекомендувати себе в якості прородослідника, починають формуватись ознаки бічного аміотрофічного склерозу. У 1963 році консиліум британських лікарів ставить діагноз вченому – поставили діагноз бічний аміотрофічний склероз (БАС) і спрогнозували йому життя тривалістю до двох років.

Починаючи з 1985 року, Хокінг втрачає здатність до комунікації після запалення легень. Єдиним місцем на обличчі, що дозволяла можливість спілкуватись за допомогою під’єднаного портативного комп’ютера до мімічного м’язу щоки.

Основним предметом наукових досліджень Хокінга було дослідження теорії чорних дір, космічну сингулярність, а також теорію виникнення світу в результаті Великого вибуху. Перебуваючи в інвалідному візку, вчений заявляв про свої атеїстичні переконання, «оскільки наука переконливіша за ідею Бога».  В одному зі своїх заяв, Хокінг стверджував: «Століттями вважалося, що такі, як я, тобто люди з обмеженими можливостями, прокляті Богом. Думаю, що декого я зараз розчарую, але вважаю, що усе можна пояснити по-іншому, а саме – законами природи».

Впродовж усього життя він присвятив вивченню питання виникнення Всесвіту. Він неодноразово стверджував про те, що не бажав би померти раніше, ніж з’ясує усю істину.

Незважаючи на власну чітку атеїстичну позицію, ще у 2008 році Стівен Хокінг мав нагоду особисто зустрітись у Ватикані з Папою Бенедиктом XVI, який наполягав на тому, що не існує жодних суперечностей між вірою в Бога і емпіричною наукою.

Вчений також мав нагоду восени 2016 року зустрітись з Папою Римським Франциском. Зустріч Папи Римського і Хокінга відбулась в форматі симпозіуму в приміщені папської Академії наук. Тоді Папа Франциск сердечно подякував Хокінгу за його вагомий внесок в роботі академії і поблагословив фізика.

The post Відійшов у вічність відомий фізик та дослідник виникнення Всесвіту Стівен Хокінг first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

У вигляді інтерв’ю з журналістом, письменником та громадським діячем Томасом Леаніччі, Папа Франциск написав основні дискутивні проблеми життя християнської молодої генерації як майбутнього церковної інституції. Як повідомляє інформаційне агентство «InVictory» з посилання на ресурс «Сибирская католическая газета», офіційна публікація напрацювання папи презентована до Всесвітнього дня молоді, випереджатиме Генеральну асамблею єпископів у день Вербної неділі.

У преамбулі  до пастирської  книги мовитиметься до читача у формі звернення до молоді у ​​всьому світі, незалежно від віросповідання, статі, походження, а також відношення до церковного інституту. Як зазначає «Сибирская католическая газета», уся ключова мета книги – спосіб «поспілкуватись» архіпастирю церкви з молоддю, а також спробою вступити з ними в «безстрашний, глибокий, що запам’ятовується діалог».

У бесідах з Леанчіні папа Франциск висловлюється з приводу найбільш пекучих проблем сучасності і зазначає роль молодих героїв загального історичного процесу, «витягуючи цих Велиих Забутих нашого неспокійного часу з придорожніх канав, куди вони були викинуті».

Нагадаємо, що у форматі інтерв’ю, це далеко не дебютна книга Папи римського. Так, у січні 2016 року була опублікована книга за назвою «Ім’я Бога – Милосердя» з відповідями Святішого Отця на 40 питань, сформульованих йому відомим італійським журналістом Ватикану Андреа Торнієллі.

The post Папа Франциск презентує нову книгу присвячену молоді first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

«Учитись піти», внесуть зміни в положення про процедуру відмови від клерикальних посад по досягненню священика  75-літнього віку.

З точки зору Папи Франциска, відставка служителя церкви жодним чином не означає прояву слабкості а «повинна вважатися невід’ємною частиною самого служіння, оскільки вимагає нової форми готовності до служби», говорить головний медіа ресурс Ватикну. Понтифік підкреслює важливість ретельної і педантичної підготовки до відмови від церковної посади. У випадку, якщо по досягненню священнослужителем віку  75 років, необхідно залишатись на попередній клерикальній посаді , це не слід розглядати в контексті привілейованості, особистим тріумфом або через певні обставини, які витікають з дружби чи близькості.

Апостольське послання римського єпископа апелює до того, що служіння вимагає насамперед добродійності розуму, яка допоможе прийняти відповідне рішення», сказано в «Інтерфакс. Релігія» з посиланням на «Радіо Ватикану»

Послання «Motu proprio» Папи Франциска встановлює, що у віці 75-ти років єпархіальними єпископами латинського (західного) та східного обряду, допоміжними та титулярними єпископами з особливими пастирськими обов’язками, за певних умов призначені подати у відставку від своєї пастирської посади. Це ж саме стосується і до очільників департаменту Римської Курії, які не є кардиналами, до верховних прелатів Римської Курії, а також до Папських представників.

Згідно з рішеннями Папи Франциска, «посада вважається продовженою до тих пір, доки відповідна особа не буде повідомлена про прийняття відставки або про продовження (служби) на певний або невизначений термін». Таким чином, внесено поправки в канони, в яких стверджується: «Відмова, яка потребує прийняття, втрачає будь-яку силу, якщо вона не буде прийнята протягом трьох місяців», сказано в «Радіо Ватикану».

The post Папа Франциск пояснив чому відставка від церковної посади – це частина служіння first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Приводом для зустрічі слугуватиме дискусія навколо Ізраїльського питання. Нагадаємо, що нещодавно Президент США Дональд Трамп у своїй промові визнав готовність підтримати Єрусалим як адміністративний центр Ізраїлю, з чим не погодився глава турецької держави. Президент Ердоган похвалив Папу Франциска за солідарну принципову позицію в ізраїльському питанні і подякував Папі за підтримку.

І хоча на офіційному сайті Президента Туреччини відсутній запланований візит до Ватикану, все ж Ердоган висловив своє сподівання відвідати найближчим часом теократичну державу для обговорення дискусійного питання.

Незважаючи на усі застереження світової громадськості, лідер США Трамп ухвалив рішення зробити Єрусалим столицею Ізраїлю.  В свою чергу, Ізраїль у 1967 р. захопив у палестинців східну частину міста під час Шестиденної війни, яка згодом була анексованою. Мета ж уряду Палестинської автономії, зробити східну частину Єрусалиму столицею власної держави.

Згідно з повідомленням інформаційного ресурсу «risu.org.ua» під час позачергового саміту у Стамбулі (Туреччина), Організація ісламського співробітництва 13 грудня 2017 року дала згоду на оголошення східного Єрусалиму столицею палестинської держави.

Запланована зустріч Ердогана з Папою Франциском відбудеться 5 лютого 2018 року, повідомляє «Європейська правда».

The post Турецький Президент обговорить Єрусалим з Папою Франциском під час зустрічі в Ватикані. first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.