Історично універсалізм сформувався у XVIII столітті під впливом радикального пієтизму та внутрішніх суперечок у протестантському середовищі. У Німеччині важливу роль відіграв Йоганн Вільгельм Петерсен, який розробив концепцію апокатастасису, тобто остаточного відновлення всього створіння. Його ідеї були поширені через філадельфійські пієтистські кола і згодом потрапили до Північної Америки.

В Англії універсалістську доктрину систематизував Джеймс Реллі, який стверджував, що спасіння гарантоване всьому людству через єдність Христа з людською природою. Його вчення справило значний вплив на Джона Мюррея, котрий переніс універсалізм до Нової Англії. Заснована ним громада в Глостері стала першою організованою універсалістською церквою в США.

У XIX столітті провідною фігурою американського універсалізму був Осія Баллу. Він сформулював теологію, відповідно до якої покарання за гріх є скінченним і має виправний характер, а тому не може бути вічним. Баллу також поступово відмовився від аріанської христології, наближаючи універсалізм до унітарних уявлень про Бога. Його погляди домінували в деномінації протягом кількох десятиліть, хоча поряд із ними існували реставраційні течії, що допускали тимчасове покарання після смерті.

У ХХ столітті універсалізм зазнав подальшої трансформації. Під впливом релігійного гуманізму він дедалі більше зосереджувався не на есхатології, а на соціальній етиці та ідеї єдності людства.

Данило Ігнатенко

The post Універсалізм: еволюція ідеї всезагального спасіння first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.