У давньоіндійській культурі їм приписували сакральну силу впливати на долю людини через благословення або прокляття. Вони були активними учасниками ритуалів — насамперед під час весіль і народжень.

Соціальна організація та культура

Ідентичність хіджри не є суто біологічною. Хоча більшість членів спільноти народжуються з чоловічими статевими ознаками, серед них є й інтерсексуальні люди. Головною ознакою належності до хіджр є приєднання до їхньої громади, що передбачає відхід з батьківського дому й посвяту у специфічну духовну та культурну традицію.

Спільнота має ієрархічну структуру, очолювану «гуру». Внутрішня культура поєднує релігійні практики, обрядовість і чіткі соціальні норми. У цьому сенсі, хіджра — не лише гендерна ідентичність, а й форма соціальної інституалізації.

Період колоніального утиску

Важливим етапом в їхній історії став британський колоніальний період. Наприкінці XIX століття британська колоніальна адміністрація ухвалила закон «Criminal Tribes Act» (1871), згідно з яким хіджр було віднесено до категорії «злочинних племен», що означало їхню фактичну криміналізацію. Такий правовий статус не лише позбавив спільноту колишнього релігійного та соціального авторитету, а й заклав підґрунтя для численних упереджень і дискримінаційних практик, які тривали десятиліттями.

Сучасний стан

У новітній історії відбувся поступовий перегляд ставлення до небінарних ідентичностей. У 2014 році Індія, Непал і Бангладеш ухвалили рішення про офіційне визнання хіджр як «третьої статі». Це стало важливим зрушенням, яке відкрило шлях до захисту їхніх прав.

Попри це, глибоко вкорінені соціальні проблеми залишаються. Вони продовжують стикатися з маргіналізацією, браком економічних можливостей, труднощами в отриманні освіти й медичної допомоги.

Данило Ігантенко

The post Хіджра як соціокультурний та релігійний феномен Південної Азії first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.