Слово Апокаліпсис не означає кінець світу. З грецької мови воно перекладається, як одкровення. Правильніше і точніше – розкриття, знімання покрову. Одкровення від Іоанна можна назвати хорором і книгою жахів. Герой тексту – постійно пише про події, які йому являлися. Виникає враження, що ці видіння наче споглядання образів, які демонструються в кінотеатрі на великому екрані.

Апокаліпсис виділяється кінематографічністю. Всі жахливі події легко уявляються. Одкровення розвиває фантазію, його цікаво читати в будь-якому віціє.  Починати можна з дев’яти  років, або пізніше. Всі монстри: «чудовисько з багатьма головами», «звір, який виходить з моря», «звір з під землі», «вершник на ім’я Смерть» здаються зловісними. Вони жахливіші за клоуна Пенівайза Стівена Кінга, чи голлівудські «жахастики»: привидів перевертнів, вампірів, гігантських динозаврів. Насичений описами епідемій, насилля, смертей, плачу, страждань людей..

Все жахіття описане в Одкровенні від Іоанна може налякати, вразити, але також, покращити ваш літературний смак, продемонструвати, наскільки людська фантазія може розвинутися, створюючи химери, які ніколи не існували в реальності. Звичайно Апокаліпсис – це дуже діючий засіб для розвитку уяви, тільки не варто жити однією фантазією. Остання частина Біблії завжди лякала людей, нічого не змінилося за тисячі років. Сучасним читачам цікаво буде читати його, нажахатися, відчути збудження, збагатити свою уяву, відпочити від побутових проблем.

The post Апокаліпсис від Іоанна. Книга Жахів в Біблії first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Чудовисько з’являється в образі водночас по справжньому жахаючого і комедійного клоуна Пеннівайза. Це Зло вбиває дітей, харчуючись їхніми страхами. Акторська команда підібрана ідеально. Музика доповнює жахаючу атмосферу постійної напруги. В фільмі крім страшних моментів є жарти, зображення шкільного життя головних героїв. Дружба, яка показується в кіно нагадує екранізацію Стівена Кінга «Залишся зі мною» (1986 року).

Відмінно зіграли діти, а саме Софія Лілліс, Джейден Ліберхер, Уайят Оллет, Джек Ділан Грейзер, Фін Вулфхард. За їхніми пригодами цікаво спостерігати, вони не дратують, не набридають, ведуть себе реалістично, розумно, адекватно. Нам демонструють справжні емоції, ми переживаємо за те, як закінчиться їхнє протистояння проти Невідомого Зла. Образ жахаючого клоуна Пеннівайза, настільки добре втілив Білл Скашгорд, що після перегляду багато організацій клоунів образилися на нього. Вони, вважали, фільм «Воно» відбирає їхній хліб, адже професію клоунів і так не цінується, а  кіно, до того ж, залишає в дітей страхітливі асоціації.

Звісно в кожному фільмі жахів є щасливий кінець, проте закінчується все не без крові. Кожний герой переживає своєрідну психічну травму, подолати, яку вдається через взаємопідтримку і дружбу. Енді Мускетті зняв кіно, яке не тільки лякає, воно ще й смішить. Жарти в більшості випадків грубі, комедійні ситуації нагадують фільм «Клуб Сніданок» Джонаа Х’юза (1985 року).Жахає кіно тоді, коли демонструє спецефекти, операторську роботу невіддільну від тривожної музики.

В фільмі багато містичних, нереальних елементів, але він порушує серйозні теми. Розкривається проблема сімейного насилля, расизму, дискримінації, конформізму. «Воно» показує агресивну дитячу поведінку – наслідком  виховання. Є сцена, яка демонструє максимальне насилля школяра над своїм однолітком, сформоване в незміцнівшій психіці, через моральний тиск, який вчинявся над ним з сторони дорослих. Цікаві пригоди головних героїв, небезпеки, загрози загартовують їхній характер в малому віці. «Воно» є і хорошою екранізацією Стівена Кінга, і якісним фільмом жахів.

The post Фільм Воно (It) 2017 first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

«Дедпул» розповідає  історію найманця, який отримує надприродні здібності. Він не звичайний герой Марвел. Відрізняється від інших коміксових героїв тим, що може звертатися до глядачів, перериваючи бойові, сюжетні сцени. Вейд Вілсон – це справжнє його ім’я, постійно жартує, висміює, як чоловіків в колготках, так і себе. Дедпул знає, що є персонажем в фільмі, тому постійно руйнує четверту стіну, розмовляючи з тими людьми, які дивляться на екрані пригоди найманця.

Актор Раян Рейнольдс отримує справжнє задоволення від процесу знімання в цій чорній комедії. Тім Міллер створив цікаве пародійне кіно, наповнене різноманітним гумором, тут є і сарказм, і гротеск, і іронія, і плоский гумор, трапляються «пошлі геги». Сюжет в цьому проекті не головне, смисл, також не надто впливає на сприйняття Дедпула.

Раян Рейнольдс наче злився з своїм персонажем, майже не можливо їх відділити один від одного. Актор, навіть жартує над своєю роллю в дійсно поганому і провальному «Зеленому Ліхтарю». Дивлячись кіно Тіма Міллера, потрібно забути за логічність, послідовність, серйозність. Крім того, «Дедпул» не тільки є чорною комедією, але й легкою історією кохання веселого найманця психопата і дивакуватої повії. Кожним своїм кадром, нам демонструють знущання над всіма канонами коміксів.

Жахливі сцени, відрізання кінцівок не виглядають огидними.

Режисер показує всі події саркастично, додаючи непоганий екш. Зовсім трішки драматичності розбавляють постійний сміх  Дедпула над власною реальністю. Вдало доповнює кіно саундтрек. Ми можемо почути: «Hit the Road Jack» Рея Чарльза, «Mr Sandman» Chordettes, «X Gon’ give It to Ya» DMX та ін. Сприймаючи цей фільм без моралізаторства, можна отримати задоволення, насміятися, насолодитися жартами Раяна Рейнольдса. Кіно сподобається, як гікам, так і людям, які не люблять дивитися на героїв коміксів. В 2018 році вийде продовження «Дедпула». Перша частина про специфічного, гумористичного найманця – це чорна комедія, яка добре виконує свою ціль, тобто сміятися над всім, не виключаючи і саму себе.

The post Фільм Дедпул (Deadpool) 2016 first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.