Сільське господарство та торгівля були економічними двигунами експансії Мікен, оскільки вони будували гавані, дамби, акведуки, дренажні системи, мости та розгалужену мережу доріг, які залишалися неперевершеними аж до римської доби. Архітектори-новатори розробили циклопічну кладку, використовуючи великі валуни, з’єднані без розчину, для створення масивних укріплень. Назва циклопської кам’яної кладки походить від пізніших греків, які вважали, що тільки циклопи, люті одноокі велетні з міфів і легенд, могли підняти каміння. Щоб полегшити важкий вантаж над воротами та дверними прорізами, мікенці також винайшли розвантажувальний трикутник, трикутний простір над перемичкою, який залишали відкритим або заповнювали легшими матеріалами.

Мікенці першими розробили акрополь, фортецю або цитадель, побудовану на пагорбі, яка була характерною для пізніших грецьких міст. Царський палац, у центрі якого знаходився мегарон, або круглий тронний зал із чотирма колонами, був прикрашений яскравими кольоровими фресками морського життя, битв, процесій, полювання, а також богів і богинь.

Вчені досі сперечаються про те, як занепала мікенська цивілізація, і серед теорій є вторгнення, внутрішні конфлікти та стихійні лиха. За цією епохою послідувало те, що було названо грецьким темним віком, хоча він також відомий як гомерівський вік і геометричний період. Термін «Гомерівська доба» відноситься до Гомера, чиї поеми розповідали про Троянську війну та її наслідки. Термін «Геометричний період» відноситься до стилю епохи розпису ваз, в якому переважно використовувалися геометричні мотиви та візерунки.

Альона Дмитрук

The post Мікенські впливи на мистецтво first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.