Більшість європейської літератури про нього важко сприйняти, вона перевантажена термінами, використовує сухий язик, або описує вчення далеке від заповідей суфіїв. Звичайно ми можемо читати «Маснаві» Джаллятдтіна Румі, але нам вона здається не більш, ніж красивою художньою поемою.

Текст автора виділяється барвистістю, повчальністю, натхненням, щирим бажанням допомогти читачам відкрити для себе суфізм (тасаввуф). Цю книгу я прочитав майже залпом, з ентузіазмом і задоволенням. Крім усього іншого текст мудрий і налаштовує на роздуми. Після читання, у читача виникають питання про своє місце в світі, він задумується про скороминущість життєвих миттєвостей, близькість смерті, любов. «Кувшин води» ні в якому випадку не веде до депресії, зовсім навпаки, книга показує нам красу, яку можете виявити всюди, від маленької квітки до  неба.

Кожний абзац «глечика води» налаштовує на спокій, письменник пояснює найтонші нюанси «Маснаві». Осман Нурі Топбаш вчить шукати добро, світлих людей, уникати поганих компаній, не піддаватися образам, смутку і розпачу.

Притчі і приклади, які наводить Осман Нурі Топбаш, прекрасні, вони відзначаються простотою, щирістю. Автор,  наслідуючи Румі, навчає любити не тільки людини, але й кішок, собак, комах,  всіх тварин, рослин, всю природу. «Глечик води» буде цікавим широкому колу читачів. На закінчення, наведу цікаві рекомендації від Османа Нурі Топбаша, які він проголошує в книзі:

«Проявляй терпимість!»

«Не ображай жодного з живих істот!»

«Не ображайся ні на кого з живих істот!»

Тарас Клок

The post Рецензія на книгу «Глечик води» Османа Нурі Топбаша first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.