Слово «інтуїція» походить від латинського intuitio – «бачення», «споглядання». У давніх філософських текстах воно використовувалося, щоб описати те, що не піддається формальним логічним схемам. Наприклад, у логіці чи математиці є твердження, які можна вивести з інших, але є й такі, які приймаємо просто так – аксіоми, базові правила висновку. Їх істинність не доводиться ні експериментом, ні дедукцією. Саме на них працює інтуїція: ми «бачимо» взаємозв’язок між твердженнями або відчуваємо правильність висновків без зайвих доказів. Філософи називають це інтуїтивною індукцією – певним внутрішнім сприйняттям логічної структури світу.

У філософії інтуїція отримала ще одне обличчя – моральне. Джозеф Батлер та Дж. Е. Мур вважали її джерелом знань про моральні істини. За їхнім поглядом, ми відчуваємо, що правильно, а що ні, не через навчання чи приклади, а завдяки внутрішній здатності, яка працює як спостереження чи логіка. Звісно, критики стверджують, що моральні принципи – це не відкриття світу, а домовленості або правила. Тут інтуїція не створює нові факти, а допомагає розпізнати істинність того, що вже існує.

Видатні мислителі Іммануїл Кант, Бенедикт Спіноза та Анрі Бергсон дивилися на інтуїцію ще ширше. Кант вважав, що вона допомагає пізнати факти, які не підтвердить спостереження. Спіноза й Бергсон наголошували: через інтуїцію ми отримуємо цілісне знання про світ, бачимо його взаємопов’язаність, тоді як наука оперує лише фрагментами. Інтуїція дає змогу «споглядати» світ таким, яким він є насправді, а не лише через лінзу фактів і доказів.

Данило Ігнатенко

The post Інтуїція: те, чого не пояснити first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Деякі з сучасників філософа, особливо богослови, різко негативно ставилися до його робіт. У філософських колах існує думка, що теологи своєрідно помстилися Канту, після його смерті приписавши йому ідею морального доказу Божого буття, що ні в якій мірі не відповідає дійсності.

В наукових колах творчість Канта ставлять в один ряд з Платоном і Аристотелем.

Згідно з поглядами Канта на правове громадянське суспільство є головною метою розвитку людства.

Один з його політологічних опусів «До вічного миру» вперше визначив культурні та філософські основи нинішньої єдності сім’ї європейських народів і деяких принципів міжнародної політики. Думки Канта актуальні і в наші дні. Філософ говорив про неправомірність використання державних позик для ведення війни, про те жодна держава не має права втручатися в політичний устрій іншого і, нарешті, про те, що ознакою цивілізованого світоустрою, є відсутність у держав регулярних армій.

Не багато хто знає і те що, що Кант займався дослідженням і наукових проблем, висловлюючись сучасною мовою, проривних питань. В одному зі своїх праць Кант висунув гіпотезу зародження Сонячної системи з скупчення газів в космічному просторі. Кант є автором теорії походження людських рас. Як натураліст – він вивчав фізичні властивості припливних явищ в океані.

Крім того, Кант  вперш за все, великий філософ, і його приватне життя викликає інтерес цікавими фактами. Біографія Канта різноманітна подіями. Він мало подорожував і жив розміреним життям. Кант з дитинства був слабкий здоров’ям і розробив для себе найжорстокіший гігієнічний режим. Наприклад, він їв всього один раз в день.

У житті він був настільки пунктуальний, що під час прогулянки городяни звіряли по ньому годинник. Сталість, втім, іноді брала химерні форми. Працюючи у себе вдома, філософ, мав звичку періодично відривати погляд від письмового столу і дивитися на шпиль церкви, що виднілася з його вікна. Згодом розрослися дерева в сусідському дворі закрили звичний вигляд. Поважаючи великого співвітчизника, господар вирішив спиляти верхівки, покалічивши дерева, і тим самим повернути спокій і широту думки прославленому метафізику

Кант дотримувався цнотливого способу життя, він ніколи не був одружений. Його педантичність стала приводом численних анекдотів. Одна з історій про нього оповідає, що студенти нібито, запросили свого викладача в бордель. Повернувся з  борделю  Канта, попросили поділитися враженнями, на що той відповів: «Безліч суєтних дрібних рухів».

Будучі людиною високих моральних ідеалів і глибокого інтелекту Кант, іноді виявляв етнічні забобони, зокрема антисемітизм.

Великий філософ був похований в професорської усипальниці, і про його могилу надовго забули. Тим більше, що в 1809 році склеп був знесений і на його місці спорудили галерею для прогулянок. У 1880 році останки великого філософа знайшли ледь не на сміттєзвалищі, що донині викликає суперечки в їх ідентифікації.

Одна з найяскравіших думок Канта може бути хорошим девізом для кожного з нас: «Май мужність користуватися власним розумом».

Арно

The post Життя та філософія Іммануїла Канта. Цікаві факти про Канта first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.