Айни колись жили на всіх чотирьох великих японських островах. Їхній традиційний одяг був із тканини з кори, прикрашеної геометричними малюнками. Айни переважно займалися мисливством і збиральництвом, але деякі практикували перехідне землеробство, коли поля використовуються кілька сезонів, а потім залишаються для відновлення ґрунту. Їхня традиційна релігія була анімістичною. Найважливіший ритуал включав захоплення ведмежати, яке виховували як члена сім’ї, а потім ритуально вбивали. Айни вірили, що добре ставлення до ведмедя за життя забезпечить добробут громади після його смерті.

Японці почали колонізувати території айнів у 1 тисячолітті нашої ери. Незважаючи на збройний опір, айни втратили більшість своїх земель і були переселені на північ Японського архіпелагу, де їх використовували як буфер проти можливих російських вторгнень.

Японський контроль над землями айнів посилився після реставрації Мейдзі (1868). Японці принижували айнів, підкреслюючи їхні фізичні відмінності, такі як густі бороди у чоловіків і татуювання на обличчях у жінок. Псевдонаукові теорії кінця 19-го століття стверджували, що айни схрещувалися з тваринами, називаючи їх «волохатими айнами» і обґрунтовуючи примусову асиміляцію.

У 20-му столітті багато етнічних японців осіло на Хоккайдо і одружилося з айнами. Хоча традиційні ритуали вже не виконуються суворо, їх святкують у музеях і на фестивалях. Наприкінці 20-го століття активізм айнів посилився, і Каяно Сігеру став першим айном, обраним до японського парламенту в 1994 році. У 2008 році Японія офіційно визнала айнів корінним народом, скасувавши рішення 1899 року, яке позбавляло їх цього статусу.

Данило Ігнатенко

The post Айни – історія, традиції, культура, релігія first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.