Вони започаткували сегментарну арку – по суті, сплощену арку, яка використовувалася на мостах і приватних резиденціях – розширену арку та тріумфальну арку, яка відзначала великі перемоги імператорів. Але саме їхнє використання купола мало найбільший вплив на західну цивілізацію. Незважаючи на вплив етрусків, особливо у використанні арок і гідравлічних технологій, і греків, римляни все ще використовували колони, портики та антаблементи, навіть коли технологічні інновації більше не вимагали їх структурно.

Хоча про його життя відомо мало, окрім його роботи військовим інженером імператора Августа, Вітрувій був найвідомішим римським архітектором та інженером, а його робота «Про архітектуру» (30-15 рр. до н. е.), відома як «Десять книг про архітектуру», став канонічним твором наступної архітектурної теорії та практики. Його трактат був присвячений імператору Августу, його покровителю, і мав стати керівництвом для будь-яких будівельних проектів. Його робота описувала містобудування, житлові, громадські та релігійні будівлі, а також будівельні матеріали, водопостачання та акведуки, а також римські машини, такі як підйомники, крани та облогові машини. Як він писав: «Архітектура – це наука, що виникає з багатьох інших наук і прикрашена багатьма та різноманітними знаннями». Його віра в те, що структура повинна мати якості стабільності, єдності та краси, стала відомою як Вітрувіанська тріада. Він бачив, що архітектура імітує природу в її пропорційності, і приписував цю пропорційність також і людській формі, що пізніше було виражено у « Вітрувіанській людині» Леонардо да Вінчі (1490).

Альона Дмитрук

The post Римська архітектура та інженерія first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.