Така подія могла б пояснити періодичність масових вимирань, зокрема й катастрофу крейдово-палеогенового рубежу. Якщо Немезида існує, вона повинна бути надзвичайно тьмяним об’єктом  наприклад, червоним або коричневим карликом  малопомітним у видимому діапазоні, але потенційно виявним в інфрачервоному.

Наукова критика та суперечності

Гіпотеза Немезиди була піддана численній критиці як з боку астрономів, так і палеонтологів. По-перше, твердження про регулярність вимирань залишаються спірними. Багато дослідників ставлять під сумнів саму ідею циклічності глобальних екологічних катастроф, посилаючись на недостатню статистичну достовірність даних. По-друге, орбіта, яку мала б мати Немезида, була б надто вразливою до гравітаційного впливу зірок, що пролітають повз Сонячну систему. Навіть незначне гравітаційне збурення могло б зруйнувати стабільність такої орбіти за геологічно короткий час.

Ключовим доказом проти існування Немезиди стали дані інфрачервоних оглядів неба, таких як місії IRAS та WISE. Ці телескопи сканували все небо в інфрачервоному діапазоні, здатному виявляти тьмяні об’єкти, включно з потенційними карликами. Жодного об’єкта, що відповідав би параметрам Немезиди, виявлено не було.

Немезида, Нібіру та інші міфи

Гіпотеза про Немезиду часто згадується поруч із іншими спекулятивними теоріями, зокрема з так званою планетою Нібіру або Тихе  іншим гіпотетичним об’єктом, що нібито перебуває на околицях Сонячної системи. Як і у випадку з Немезидою, подальші дослідження не підтвердили існування таких тіл. У науковому середовищі такі гіпотези сприймаються критично, якщо не супроводжуються емпіричними доказами.

Наука проти спекуляцій

Попри привабливість гіпотези Немезиди як пояснення циклічних катастроф на Землі, наукове середовище вимагає чітких доказів, а не лише кореляційних припущень. Можливо, у майбутньому будуть виявлені інші чинники, що спричиняють масові вимирання, пов’язані з активністю Сонця, рухами Сонячної системи в галактиці або геологічними процесами на самій Землі.

На сьогодні немає надійних спостережень, які б підтверджували існування зірки-компаньйона Сонця. Гіпотеза про Немезиду залишається прикладом того, як цікаві наукові ідеї можуть з часом або еволюціонувати в напрямі точніших моделей, або бути відкинутими через брак емпіричних підтверджень.

Данило Ігнатенко

The post Немезида — гіпотетичний супутник Сонця first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Ідея Планети X набула широкої популярності завдяки американському астроному Персівалю Лоуеллу, який присвятив останні роки свого життя її пошукам. Він організував спостереження з обсерваторії в Аризоні, створеної на власні кошти. Однак до своєї смерті у 1915 році Лоуелл так і не зміг виявити гіпотетичну планету.

Перегляд даних завдяки Voyager 2

Ситуація змінилася після запуску космічного зонда Voyager 2, який у 1980-х роках здійснив прольоти повз гігантські планети. Завдяки його вимірюванням астрономи змогли з набагато більшою точністю визначити масу Нептуна. З’ясувалося, що раніше виявлені збурення орбіт зовнішніх планет були спричинені похибками у розрахунках, а не впливом невидимої планети. Ці результати суттєво знизили інтерес до ідеї Планети X як масивного тіла.

Дані зондових місій Pioneer і Voyager

Космічні апарати Pioneer і Voyager, що покинули межі Сонячної системи, не зафіксували жодних свідчень про масивні об’єкти на своєму шляху. Це стало додатковим аргументом на користь того, що великих, невидимих планет у зовнішніх областях Сонячної системи, ймовірно, не існує. Будь-яке тіло розміром з Юпітер або навіть менше мало б гравітаційно впливати на траєкторії зондів, але цього не виявлено.

Інфрачервоний огляд WISE

Додаткові підтвердження надали дані з космічного телескопа WISE (Wide-field Infrared Survey Explorer), який здійснив детальний огляд усього неба в інфрачервоному спектрі. Завдяки цьому вчені встановили, що у межах до 26 000 астрономічних одиниць (а.о.) немає планетарних тіл розміром з Юпітер. Для порівняння, одна а.о. дорівнює середній відстані від Землі до Сонця  близько 150 мільйонів кілометрів.

Сучасні гіпотези: транснептунові об’єкти

Хоч імовірність існування масивної Планети X зменшилася, деякі астрономи продовжують вивчати незвичні орбіти транснептунових об’єктів (ТНО) малих тіл, що обертаються за межами орбіти Нептуна. Аналіз їхніх орбіт вказує на можливу присутність однієї або двох планет розміром приблизно з Землю на відстані близько 200 а.о. від Сонця. Такі тіла могли б пояснити спостережувану когорту ТНО з орбітами, що мають подібні параметри.

Ці гіпотетичні планети могли би бути залишками первинного диска Сонячної системи або викинутими з внутрішніх областей на ранніх етапах її формування. Їхнє відкриття наразі залишається лише справою майбутнього, однак розвиток нових інструментів і телескопів дає шанс остаточно з’ясувати це питання.

Данило Ігнатенко

The post Планета X: історія пошуків та сучасні уявлення про приховані світи Сонячної системи first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.