Дитинство

Народившись у Парижі, Оскар Клод Моне переїхав до Гавра у віці п’яти років. Його батько був бакалійником, але пізніше перейшов до судноплавства. Втрата матері у віці 15 років залишила свій слід на  житті юного художника. Океан і узбережжя Північної Франції мали значний вплив на нього у дитинстві, і він часто відвідував їх, прогулюючись вздовж скель і пляжів замість того, щоб відвідувати школу. У юнацькому віці він навчався в коледжі під керівництвом колишнього учня відомого неокласичного художника Жака-Луї Давида. З молодих років Моне виявляв талант до мистецтва, створюючи карикатури, які він продавав за хорошу ціну. Це дозволило йому зберегти непогану суму грошей.

Рання творчість

У 1856 році Моне знайомиться з Еженом Буденом, відомим пейзажистом, який малює сцени північних французьких прибережних міст. Під впливом Будена Моне починає малювати на відкритому повітрі, що значно змінює його погляд на мистецтво. У 1859 році, незважаючи на відмову в стипендії, Моне переїжджає до Парижа за підтримки родини. Замість традиційного шляху він обирає вступ до Академії Швейцарії, де зустрічає Каміля Піссарро, який стає його колегою-художником.

Зрілий період

У 1861 році Моне відправився до Алжиру у складі армії, де, подібно до Ежена Делакруа, він був вражений пейзажами Північної Африки. Після повернення в Гавр у 1862 році він зустрівся з голландським майстром Йоханом Йонгкіндом, який вплинув на його мистецьке бачення. Пізніше Моне відвідав студію Шарля Глейра, де познайомився з майбутніми імпресіоністами. У 1865 році дві його роботи були представлені на виставці Паризького салону, але Моне залишився незадоволеним студійною роботою і переїхав на край лісу Фонтенбло, де створив роботу “Жінки в саду”. В 1870 році він втік до Лондона через франко-пруську війну, де зустрівся з Дюран-Рюелем, що вплинув на його майбутнє. Після війни Моне переїжджає до Аржантеї, де розвиває свій стиль, створивши більше 150 полотен.

У 1874 році Моне та його друзі провели власну виставку у студії  карикатуриста Надара, що визначилося як перша виставка імпресіоністів. Ренуар, Дега та Піссарро були серед перших, хто відреагував на зміни у місті. Широкі бульвари Парижа відображали модернізацію міста та зростання споживацького руху. Їхні полотна відображали нову реальність з інтуїтивним відчуттям та спонтанністю моменту. Робота “Враження, схід сонця” Моне ненавмисно дав назву руху.

Незважаючи на середньокласове виховання, Моне пережив бідність і борги, оскільки його картини не приносили значних доходів. Отримавши кілька комісій, він зазнавав фінансового успіху в 1870-х, але наприкінці десятиліття знову опинився у скрутному становищі.

У 1877 році сім’я Моне жила в Ветей з Алісою Гошеде та її шістьма дітьми, які стали великими друзями та покровителями Моне. Але після банкрутства бізнесу Алісиного чоловіка, вони вимушені були знайти недороге місце для проживання. Коли в 1878 році народився другий син, Моне відчув зміни в своєму мистецтві, зосереджуючись на атмосфері та світлі. Пізніше вони переїхали до Живерні, де він знайшов натхнення для своїх картин у японському саду, який став його улюбленим місцем для творіння. Тут він досягнув успіху, звертаючи увагу на атмосферу та середовище у своїх полотнах, таких як серія стосів зерна та роботи над Руанським собором, які вражали яскравими кольорами та сприйняттям моменту.

Пізні роки

Моне вирішив утікти від турбот та конфліктів паризької культурної сцени, усамітнившись з природою. Подорожуючи в 1880-х і 1890 роках, він зупинився у Лондоні, Венеції, Норвегії та Франції, але у 1908 році оселився в Живерні на решту свого життя. Там, після смерті другої дружини та сина, Моне переживав важкі часи, зупинився малювати. Однак, за підтримки друга і державного діяча Жоржа Клемансо, Моне повернувся до мистецтва, створивши “велику прикрасу” – послідовність водних пейзажів. Його студію перетворено на музей Оранжерею, де його композиції лілій захоплювали глядачів, порівнюючи їх зі “Сікстинською капелою імпресіонізму”.

Спадщина Клода Моне

Довге життя та значний внесок у світ мистецтва зробили Моне видатною фігурою свого часу. Імпресіонізм, який він втілював, лишається одним з найбільш популярних художніх напрямів, як свідчать масове використання його творів у календарях, листівках та плакатах. Картини Моне зараз мають рекордні ціни на аукціонах і знаходяться у великих музеях всього світу.

Хоча сьогодні твори Клода Моне вважаються канонізованими, після його смерті протягом деяких років вони були відомі лише обмеженому колу любителів мистецтва. Однак основне відродження його творчості відбулося в Нью-Йорку серед абстрактних експресіоністів. Такі художники, як Марк Ротко та Джексон Поллок, а також критики, наприклад Клемент Грінберг, знайшли великий вплив у творах Моне. Таким чином, імпресіонізм і Моне стали фундаментом для сучасного мистецтва та відображаються у різних художніх напрямках, від мінімалізму до абстракціонізму.

Альона Дмитрук

The post Біографія Клода Моне first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.