Афінагор I народився 25 березня 1886 року в селі Василікон поблизу Яніни (Греція) у сім’ї лікаря. З ранніх років він виявив інтерес до духовного життя, що привело його до навчання в духовній семінарії на острові Халкі, розташованому поблизу Константинополя. У 1910 році він був висвячений на диякона, що стало початком його довгого та плодотворного служіння Церкві.

Після висвячення Афінагор переїхав до Афін, де став архідияконом архієпископа Мелетія, майбутнього Вселенського патріарха. Цей період став важливим етапом у формуванні його духовного світогляду та адміністративних навичок. У 1922 році Афінагор був призначений митрополитом Корфу, а в 1930 році очолив Грецьку Православну Церкву Північної та Південної Америки.

На посаді архієпископа Афінагор I доклав значних зусиль для розвитку грецької православної громади в Америці. За його керівництва було засновано численні нові парафії, школи та духовні установи, зокрема семінарія для підготовки греко-американських священиків. Ця діяльність сприяла зміцненню православ’я в Новому Світі та інтеграції грецької діаспори в американське суспільство.

У 1948 році Афінагор I був обраний Вселенським патріархом Константинополя. Цей період його служіння ознаменувався активними зусиллями зі зближення християнських конфесій. Патріарх Афінагор став відомим як «великий протагоніст примирення всіх християн», за словами Папи Римського Павла VI.

Однією з найважливіших подій у діяльності Афінагора I стала зустріч із Папою Римським Павлом VI у Єрусалимі в 1964 році. Ця зустріч стала першою з 1439 року, коли лідери Римо-Католицької та Греко-Православної церков зустрілися для обговорення питань єдності. Подія супроводжувалася одночасними богослужіннями у базиліці Святого Петра в Римі та патріаршій церкві в Константинополі, що підкреслило її символічне значення.

Ця зустріч стала важливим кроком у напрямку міжконфесійного діалогу та сприяла покращенню взаємин між двома найбільшими християнськими традиціями. Афінагор I продовжував підтримувати цей діалог протягом усього свого служіння, залишаючись прихильником єдності християнського світу.

Афінагор I помер 7 липня 1972 року в Стамбулі, залишивши після себе багату духовну та історичну спадщину. Його діяльність як Вселенського патріарха сприяла зміцненню позицій православ’я у світі та стала важливим етапом у розвитку міжконфесійного діалогу. Його зусилля щодо примирення християнських церков залишаються актуальними і сьогодні, нагадуючи про важливість єдності у різноманітті.

Данило Ігнатенко

The post Афінагор I: життя, діяльність та роль у християнському єднанні first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

З  ІХ до ХІХ століття  – перебуває  в юрисдикції константинопольського патріарха.  У 1850 році здобуває  самостійність в керуванні. Главою церкви  виступає архієпископ Ієронім ІІ, якому у першу  чергу  підпорядковується  синод до  якого входять архієреї.  Резиденція архієпископа  розташована у місті Афіни.

Кількість  її членів  складає  9000 000 осіб. 97% населення за  віросповіданням – греки.

Має в юрискдикції   одну архієпископію, сімдесят сім митрополій, нараховує понад вісім тисяч храмів, а при Афінському та Салонікійському університеті функціонує два  богословських факультети, Інститут із знань  візантійської музики.

Богослужіння  проводяться  тільки за григоріанським календарем. До  Всесвітньої ради церков відноситься друкований орган – офіційний журнал «Еклесія.

Богдан Стрикалюк

The post Елладська православна церква first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.